Епіграф: Прославимо жінку-матір, чия любов не знає перешкод, чиєю груддю вигодуваний весь світ!
Максим Горький
Про матерів, як писав Максим Горький, можна розповідати нескінченно. Так як безбрежна та любов, яку дарує мати своє дитя. А головне – безкорислива.
Мами знають, що ми їх любимо. Але наша любов, навіть дуже велика і віддана, незрівнянна з материнською любов’ю. Ми зростаємо. Наші особисті проблеми, справи заповнюють наші голови і серця. Здається, що нічого кращого в світі немає. Ми приходимо додому, похапцем їмо і намагаємося швидше піти в свою кімнату. У нас уроки, телефонні розмови, нові диски… Так з дня на день. Мами намагаються з нами поговорити, дізнатися, з’ясувати… Але найчастіше ми відмежовуємося незначними фразами.
Зупинись, мій друг! Одумайся! Ще не пізно. Ти ще не дуже глибоко поранив мамине серце, але якщо так піде далі… Ні, мама тебе не розлюбить: на це ні одне материнське серце здатне. Але смуток її ти приумножишь. А на це ні в тебе, ні в мене немає права.
Колись я читав про те, що син ділить з матір’ю квартиру і майно через суд (О. Алексин. “Поділ майна”). Син весь час повторював під час суду, що хоче, щоб все було “за законом, за справедливістю”, що йому “не потрібно нічого зайвого”. Я приходив в жах такої поведінки сина, такий черствості його душі. Вважав, що в житті такого не буває. Я радів, коли у відповідь на чергове “я нічого зайвого не хочу”, суддя вимовив: “Судитися мати – це сама остання на землі річ. А ви кажете: не треба зайвого”. Ці слова були сказані тоном, який… оскарженню не підлягає.
Більшість з нас не такі, як цей син. Але все-таки наші мами від нас не отримують сповна. Ми відкладаємо іноді свою подяку і доброту на потім, забуваючи, що цього “потім” може і не бути. У поета Яшина є такий пронизливий вірш “Поспішайте робити добрі справи”. Мова в ньому не про матір, а про вітчима і бабусі, але інтонація і зміст відповідають нашій темі. Вірш закінчується так:
Тепер пройшов я тисячі доріг
Купити віз хліба, будинок зрубати б міг…
Немає вітчима,
І бабця померла…
Поспішайте робити добрі справи!
Добрі справи для кожної матері – це відсутність у нас тривог. Це, як кажуть, програма-мінімум. Не соромся розповісти мамі про свою дружбу з дівчиною, їй твоя відвертість – бальзам на душу. Перед прийняттям складного рішення попроси у мами поради та прислухайся до неї. Мама синові поганого не порадить. Поспішай першим привітати маму в день її народження! Намагайся не робити поганих учинків, щоб мамі не було соромно за тебе! Коли виростеш, не забувай проявляти турботу про неї. Пам’ятай, що ролі змінили: тепер їй потрібна твоя допомога.
“Шануй батька свого і матір свою”, – цю Божу заповідь треба неухильно виконувати. Без цього важко стати гідним і шанованим людиною. Неповага до батьків, невдячність до них – це недолік, який люди не вибачають. Хто захоче такій людині робити добро? Хто з них буде вести спільні справи? Адже він не поважає свою матір з батьком, кого ж він буде поважати, цінувати, кому він буде вдячний. Нехай вдячне, дбайливе ставлення до батьків стане велінням душі, совісті, а не 51-ою статтею Конституції.