Практично в кожному зі своїх творів, знаменитий російський письменник Лермонтов намагався враховувати досвід Байрона і не просто досвід, а саме творчий підхід до роботи. Звичайно, багато хто може задати питання, хто ж це такий? Але, тільки не ті, хто знайомий з творчістю поета. Адже, люди, які добре знайомі з творчістю Михайла Юрійовича знають, що ця людина дуже довгі роки був його кумиром. Саме тому, практично про кожного героя, можна говорити про як про байронических героїв. Давайте, все ж внесемо ясність і скажемо, що байронічний герой – це насправді романтичний образ, що володіє самими вищими якостями, герой-бунтівник з натурою і непростою долею.
Це людина, яка прагне жити чесним життям, не піддаючись ні на які обставини долі.
Фахівці і критики в галузі літератури впевнені, що саме це якості так сильно залучали Лермонтова тому, що він сам по своїй натурі був таким персонажем.
Не став винятком і романтичний герой “Мцирі”, якого Лермонтов з усіх своїх авторських сил намагався зробити ідеалом романтичного героя.
Про життя головного героя цього твору ми дізнаємося з перших вуст, так як письменником була обрана сповідь, як форма оповіді даного твору.
Варто відзначити, що сповідь є найпопулярнішим жанром романтичного стилю. Так само важливо врахувати той факт, що сповідь як правило наповнена трагічною долею. Не виключенням стає і наш герой, саме його трагічна і в якійсь мірі несправедлива доля приваблює автора, та ще автора не на жарт приваблює відвертість героя. Він чесно і правдиво розповідає все своє життя, як би очищаючи свою душу від страждань і мук, які стільки років мучать його.
Як не дивно, але саме романтизм залучає велику кількість читачів, адже його так не вистачає в повсякденному житті.
У 18 – 19 ст. в Росії повним ходом розвивається романтизм, який змінив класичні традиції. Якщо до цього літературні твори були спрямовані на розвиток громадської боку, і хотілося показати якийсь ідеал пристрою, то для романтичної боку головним стає зовсім інше. У творчості таких письменників головним чином стає сам… людина, її думки, мети, то, як він живе, і про що думає.
Романтики впевнені у своїх переконаннях, що будь-людина унікальна і особенен, і він сам представляє в першу чергу головну цінність, бо письменники намагаються звернути увагу на почуття і переживання героїв. Таким чином, створюється персонаж повний романтизму, і дуже швидко створюються точні літературні правила, який не став виключати і наш відомий письменник.
Життя Мцирі, а точніше про основні його моменти, можна дізнатися від нього самого, оскільки Михайло Юрійович Лермонтов для своєї поеми вибрав форму сповіді. Адже подібний жанр дуже добре допомагає розкрити всю суть душі людини, і сам твір виходить барвистим і яскравим. Мцирі живе в не звичному місці, у монастирі на Кавказі. Дане місце в той час вважалося досить незвичайним, де присутня вільність і вільнодумство.
Сам характер героя видно навіть у тому, як мало виділено того, яка була життя молодої людини до того, як він потрапив у монастир, все дуже коротко і стисло. Перебування в монастирі – таємниця, дуже характерна для подібних поем. Коли він був ще дитиною, його захопили в полон. Захопив його російський генерал і оселив у монастир, де молодий Мцирі і прожив багато років. Але молодий чоловік не простий чернець, у нього зовсім інший характер, він бунтує від подібного життя. Він не може забути свій рідний край, відмовитися від того місця, де народився і куди хоче неодмінно повернутися будь-якою ціною.
Довго думав наш герой про свою втечу? Адже, саме собою зрозуміло, ченці не думали нашкодити йому, завдати якої-небудь шкоди. Але те, як вони живуть, молодій людині це все чуже, так як він хоче зовсім іншого для себе світу і заради нього може піти на будь-ризикована справа. Він біжить – це повстання проти правил. Як показує твір, це сталося під час бурхливої грозової ночі, тоді, коли священнослужителі моляться, щоб Бог не перестав них гніватися. Для молодої людини грози – радість, він хоче влитися в струмінь бурхливої стихії і стати вільним!