Великою гордістю і найбільшим перевагою нашої країни є найбільше ім’я Ломоносов Михайло Васильович. І це не якісь гучні слова. Ця людина протягом всієї своєї життя доводив в першу чергу собі і всім, що можливості людини безмежні.
Дитинство Михайла Ломоносова було не легким. Він рано втратив матір і з десяти років працював з батьком. Багато корисного він виніс з цієї роботи, у чому ми потім переконаємося з його наукових досліджень. Навчання відбувалося, як і належить у той час, дяком у місцевій церкві. У чотирнадцять років він умів писати і читати. Вічні сварки з мачухою і бажання батька одружити сина спонукали Михайла до втечі до Москви. Шлях був не легким, але тяга до знань перемогла, і всупереч всьому, двадцятирічний Ломоносов займався нарівні з набагато менше його однокласниками в Московській слов’яно-греко-латинської академії. Не звертаючи уваги на глузування менших однокласників, він став кращим з них. Математика, експериментальна фізика, хімія будили в ньому нелюдський інтерес. У пошуках нових знань Михайло потрапляє за кордон, до Німеччини. І, хоча, його життя за кордоном налагодилася, він ніколи не забував рідної країни. Всі його досягнення були спрямовані на розвиток Росії, і він всіляко намагався допомогти в отриманні знань малозабезпеченим дітям. З-за такого людського відносини в колі Ломоносова було багато заздрісників і ворогів, але він ніколи не відступав від своїх ідей.
На сьогоднішній день Ломоносов Михайло Васильович відомий в Росії, та й в усьому світі як фізик, хімік, енциклопедист, географ, приладобудівник, астроном, геолог, художник, поет, історик і це ще далеко не весь список. Він став першим російським ученим-природодослідником відомим у всьому світі. Завдяки йому сучасний російську мову отримав підстави і став відомий у багатьох країнах. Нинішньому поколінню є з кого брати приклад, а країні ким пишатися.