Здрастуйте, Родіон Романович!
Звичайно, я запізнилася вже до вас зі своїм листом. Але тим не менш. Безумовно, я не в праві засуджувати ваш вчинок.
Але те, що сталося з вами, то. що ви потрапили на каторгу, тільки ваша вина в цьому.
Скажіть мені, навіщо треба було вбивати цю стару лихварку? Я не сперечаюся, що вона вела себе дуже жорстоко по відношенню до бідних людей, і зокрема до вас. Родіон Романович, я, звичайно, розумію, що ви зневірилися в той момент, але хто вам давав право вбивати стару і її сестру Лизавету, адже ви не Бог, ви не дали їм життя, і ви не маєте ніякого права забирати її? Виходить, Родіон Романович, що ви егоїст! І справа не тільки в тому, що ви вчинили вбивства, але і поламали життя живим людям! Згадайте, як страждала ваша мама, як вона мучилася, коли чекала на вас. Заслужила вона цього? Звичайно ж ні! А Софія? Їй і так мачуха життя зламала, ще їй довелося і за вами на каторгу їхати. Жорстока ви людина, Родіон Романович!
Ще, Родіон Романович, мене дивує ваша ідеологія про поділ людей на два шари. Ви розумієте про що я веду мову. Можу сказати, що це ваше право, ваші думки, але знову ж таки ви не можете вирішувати чужі долі. Перед закон рівні абсолютно все, будь це селянин чи поміщик. Це не важливо.
Родіон Романович, я думаю, що ви, перебуваючи на каторзі, усвідомили те, що вчинили. Звичайно, якщо б не життєві труднощі, навряд чи ви це все зробили. Але не можна все «спирать» на ці труднощі. У вас є своя голова на плечах, і ви повинні думати про те, як вчинити правильно, а не тільки собі на благо.
Вибачте, Родіон Романович, якщо що не так, якщо щось я вас образила, але це моя особиста думка і ставлення до ваших вчинків.
З повагою, Олена Дьяконова