Кожна людина в своєму житті бачить для себе певну мету і справа, якій він присвятив своє життя. Але людина — істота соціальна, і залежить від іншої людини. І часто люди приймають за ідеали чужі цінності, які несуть в собі, як позитивний, так і негативний характер.
Одна з головних тем, зачеплена в тексті — це проблема істинних і хибних цінностей. Протягом багатьох часів висока мета і служіння ідеалам дозволяли людині розкрити закладені в ньому сили. А служити справі життя, не піддаючись зовнішнім негативним впливам — ось головна мета людини.
Автор переконаний, що будь-яка людина, яка любить і знає свою справу, може створити абсолютно недосяжну і одночасно настільки просту і життєву річ. А. В. Купрін підтверджує це, вводячи в свій текст твір графа Толстого «Козаки», яке дозволило Александрову поглянути на світ зовсім по-іншому.
Я повністю солідарна з думкою автора, адже багато речей, які оточують нас і здаються нам дуже складними, насправді виявляються неймовірно простими і зрозумілими. Адже єдине, що потрібно — це зрозуміти зміст, розкрити ідею, а потім і діяти за нею.
Ідею вірності своїм цінностям можна побачити у вчинку Жанни д’арк. 75 років Франція вела безуспішну війну з англійськими загарбниками. Жанна повірила, що саме їй судилося врятувати Францію. Молода селянка вмовила короля дати їй невеличкий загін і змогла зробити те, що не вдавалося найрозумнішим воєначальникам: вона запалила своєї шаленої вірою людей. Після багатьох років ганебних поразок французи, нарешті, змогли перемогти загарбників.
Прикладом людини, які зберігали вірність своєму покликанню, воістину є італійський поет і філософ Д. Бруно. Вісім років він провів в застінках інквізиції. Від нього вимагали, щоб він відрікся від своїх переконань, і обіцяли за це зберегти йому життя. Але Джордано Бруно не став торгувати своєю правдою, своєю вірою.
Коли роздумуєш над цими фактами, то розумієш, як важливо те, щоб людиною керувала мета. І саме цінності є фундаментом, опорою для подальшого просування.