Твір-інтерв’ю з письменником

Привіт, сьогодні ми зустрілися з відомим письменником Олексієм Івановим. Ця зустріч планувалась довго і сьогодні, нарешті, він зміг знайти час у своєму щільному графіку.

– Доброго Дня, Олексій! Дякую, що знайшли для нас час.

– Доброго дня, мені приємно, що ви звернули увагу на мою творчість.

– Складно не звернути увагу на книги, що видаються мільйонними тиражами (сміється). Розкажіть, що ви завжди хотіли стати письменником?

– Ні, що ви! У дитинстві я, як і кожен поважаючий себе хлопчисько, мріяв бути пожежником. Я часто уявляв, як героїчно рятують людей з палаючої будівлі і мені вручають великий блискучий орден.

– Що ж перешкодило здійсненню вашої мрії?

– Батьки наполягли на тому, щоб я здобув вищу освіту в галузі архітектури і продовжив сімейну традицію.

– Як розпочався ваш творчий шлях?

– В студентські роки мене жартома попросили написати невелику розповідь для конкурсу. Я написав, навіть не сподіваючись на те, що він пройде хоча б перший етап. А він отримав перший приз, його навіть надрукували в університетському тижневику. Особисто я не бачив у своєму оповіданні нічого особливого, а ось… мої однокурсники на всі лади його хвалили. Я став потроху писати. Все частіше і частіше мої оповідання та есе друкували в тижневику, а потім мені віддали цілу колонку. До останнього курсу я вже був місцевою знаменитістю. Треба сказати, архітектор з мене вийшов кепський (посміхається).

– Впевнений, що це на краще, книгами зачитується величезна кількість людей в різних країнах. Давайте поговоримо про вашому романі “Двері”. Мені здається, кожен бачить в ньому якийсь свій сенс, а що ви скажете як автор?

– Я завжди любив фантастику і фентезі в тому числі. Цей роман я написав у намаганні донести до людей, що ми не знаємо, що відбувається в голові у психічно нездорових людей, і що поняття реальності для кожного своє.

– Цікава думка. Ви плануєте продовження роману?

– Ні, це закінчена історія. Думаю, будь-її продовження стане невдалою спробою продовжити успіх. Я зараз працюю над іншою книгою.

– Якщо не секрет, про що вона?

– Поки секрет. Думаю, досить скоро ви зможете оцінити її повною мірою.

– Добре, дякую вам за цікаве інтерв’ю.

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: