Твір граматика

Граматика (грец. grammatike, від gramma «літера, написання») — формальний лад мови як система морфологічних і синтаксичних категорій і форм, тобто особливості оформлення слова і будувати речення, властиві мові.

Слова і пропозиції як основним лінгвістичним одиницям присвячені різні розділи граматики: слово — об’єкт морфології, а пропозиція — об’єкт синтаксису. Таким чином, морфологія — «граматичне вчення про слово», а синтаксис — вчення про граматичні властивості словосполучення і речення.

Морфологія вивчає частини мови як граматичні класи слів, граматичні категорії різних частин мови, способи вираження граматичних значень у складі слова, парадигми словозміни та ін (див. Морфологія). Об’єктом синтаксису є речення, його будова (члени речення) і функції, синтаксичні граматичні значення і способи їх вираження у складі пропозиції, типи зв’язку слів та ін (див. Синтаксис).

Слово і пропозиція не ізольовані один від одного, а тісно взаємодіють: слово реалізує свої граматичні можливості саме у складі пропозиції. Тому морфологія і синтаксис також тісно взаємопов’язані, провести межу між ними буває нелегко, в сукупності вони становлять граматичну систему мови.

Слово — центральна одиниця мови, найбільш складна, що поєднує різні аспекти мовної структури, що знаходиться на перетині морфології, синтаксису і лексики (див. Слово). Термін «слово» в лінгвістиці може мати різні значення. Наприклад, на питання: Скільки слів у реченні «Помилка на помилці сидить і помилкою поганяє»? — можна відповісти по-різному. Якщо рахувати кожну словоформу, то вийде сім окремих слів, а якщо вирішити, що помилка, помилку і помилкою потрібно об’єднати як форми одного слова, то вийде всього п’ять слів. Різне розуміння терміна «слово» можливо тому, що слово є основною одиницею не тільки морфології як частини граматики, але і лексики (див. Лексика). Проте граматика і лексика по-різному розуміють слово: з точки зору граматики слово — це конкретна граматична форма (словоформа), а з точки зору лексики — сукупність всіх словоформ, об’єднаних загальним лексичним значенням (див. Лексема).

Отже, слово в реченні виступає у певній граматичній формі (словоформі), яка виражає певне граматичне значення. Словоформа може мати кілька граматичних значень. Наприклад, стіна — іменник жіночого роду, у формі однини, називного відмінка.

Однорідні граматичні значення (наприклад, відмінки іменників або часи дієслів) об’єднуються в граматичні категорії. Таким чином, граматика об’єднує слова у класи на основі спільності граматичного значення, а не лексичного. Наприклад, слова стіл, стілець, шафа тощо мають спільне граматичне значення: іменник чоловічого роду у формі однини називного відмінка.

Таким чином, граматика як абстрактна система структурує лексику, класифікує слова, оформляє пропозиції, тобто представляє схему внутрішнього устрою мови.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: