Твір «Чудесний доктор»

В житті не все буває гладко, як іноді хочеться, або думається. Найчастіше, буває набагато важче. Але треба жити, треба якось існувати, думати і про інших, так як найчастіше, багато люди, істоти, залежать від нас. Саме тому думка про смерть — остання, про яку взагалі можна подумати. А ми повинні дбати про тих, хто слабкіше нас. У цьому творі, назва якого «Чудесний доктор», розповідається про важке життя, і про тих великих людей, які здатні змінити життя людей, лише одним своїм присутністю і діями. Вони приносять щастя, так що не можна рівняти всіх людей по одній планці, і це особисто моя думка.

Одного разу, один чоловік думав про смерть. Його звали Мерцалов. Думав, сидячи на лавці, так як нічого іншого йому не залишалося робити. Важко було жити, адже грошей не було, не було ніяких засобів до існування. І він думав про те, що йому ще і сім’ю годувати треба, яка велика, а всі їсти хочуть. І до того ж, що найжахливіше — його донька була хвора і дуже серйозно, до того ж. Але грошей не було, щоб викликати лікаря, або хоча б купити таблеток, щоб якось вилікувати доньку. Коли недавно у них в сім’ї вже померла дівчинка, його дочка, так як було холодно і дуже сиро. Все це сильно вплинуло на здоров’я дівчинки, що та нещасна померла. Вони, він — глава сімейства та його дружина з дітьми, які жили в підвалі будинку, де було холодно й незатишно, де сиро і завжди протяг.

А тепер цей чоловік, глава сімейства, понуро сидів і думав про самогубство, адже робити нічого було йому, він не знав, що зробити, щоб вижити, а тому вирішив померти, щоб закінчилися його муки. І це не говорить про слабкість духу, в даному випадку, це говорить про розпач цієї людини, який страждав від безсилля, від думки, що нічого змінити не може вже в цьому житті. Не може врятувати дочку, врятувати сім’ю від голоду і холоду.

Мерцалов вже збирався йти виконати свій собі вирок, коли у нього на тисняву підсів якийсь чоловік, літній чоловік на вигляд. Цей чоловік чомусь завадив Мерцалову, і той сильно розсердився, але потім розповів про своє горе. Цей чоловік виявився лікарем. Він допоміг родині Мерцалова, і надовго залишився в пам’яті цих людей, які були на краю своєї долі.

Цей твір показує, що не все ще в цьому світі втрачено. Все-таки залишилися люди, які здатні на добрі і щирі, і, що дуже важливо — на безкорисливі справи в нашому світі, який здається холодним і незатишним часом.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: