Твір Чехів хірургія

Комічне і трагічне в оповіданні А. П. Чехова “Хірургія”

Великий російський письменник Антон Павлович Чехов за освітою був лікарем, тому тема медицини займає особливе місце в його творчості. Так, в оповіданні “Хірургія” Чехов представляє нам лікаря, який несерйозно ставиться до своєї справи.

У цьому творі ми знайомимося з двома героями – фельдшером Курятиным і дячком Вонмигласовым. Чехов зображує звичайну ситуацію: дячок звернувся до фельдшера з проханням вилікувати хворий зуб. Але у цієї життєвої історії письменник показує нам, до чого призводить безвідповідальність лікаря.

Курятин дуже самовпевнений, він вважає себе хорошим лікарем, а насправді не може навіть видалити зуб. Буквально в кожному рядку розповіді Чехов показує нам, що цього героя не можна назвати не тільки лікарем, але і вихованою, культурною людиною.

Вже на початку оповідання автор говорить, що Курятин багато курить, навіть у лікарні. Напевно, не випадково Чехов дав герою таке прізвище – Курятин. Описуючи фельдшера, письменник зазначає: “На обличчі вираз почуття боргу і приємності”. Незважаючи на те що Курятин розповідає Вонмигласову про те, як лікував поміщика Єгипетського і сам же вимовляє, що в медицині “без поняття… не можна”, ми бачимо, що у фельдшера немає необхідних знань. Із сатиричним відтінком Чехов описує те, як Курятин намагається вирвати зуб, як він вибирає інструмент: “Фельдшер бере козячу ніжку, хвилину дивиться на неї запитливо, потім кладе і бере щипці”.

“Хірургія – дрібниці…” – ось головна фраза, яка характеризує Курятина як лікаря.

Але й другого героя, Вонмигласова, не можна назвати освіченою людиною. Ми дізнаємося про смішних способи, якими він намагався самостійно вилікувати зуб.

У взаєминах героїв Чехов розкриває їх невихованість. Якщо на початку розповіді вони звертаються один до одного на “ви”, то в кінці – на “ти”. Спочатку Вонмигласов називає Курятина “благодійником”, а в кінці – “паршивим чортом”, “іродом”. Фельдшер також ображає свого пацієнта, називає його “мужиком”, “невігласом”. Мова обох героїв несвязна, в ній повно непотрібних слів.

Взаємини героїв Чехов описує з особливим гумором. Але не можна не помітити і трагізм, який присутній в оповіданні, адже з вини таких неосвічених лікарів страждають люди.

Своїм твором Чехов хотів показати, що поки є такі лікарі, неминучі і подібні ситуації. В уста Вонмигласова автор вклав важливі слова: “Коли не вмієш рвати, так не берись!”

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам