Роберт Бернс — відомий поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але і у всьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Берні задумав як пісні, і тепер їх співають не тільки на його батьківщині.
Поезія Бернса проста, але дуже витончена й повна життєвих сил і веселощів, вона близька до народних пісень і балад.
Сина селянина все життя цікавили людська сутність, поняття про мораль, багата бідність або навпаки, бідне багатство. Вірш «Чесна бідність» — це одна з відповідей на безліч питань: чому людина бідна, що допоможе йому вирватися з убогості, як зберегти чистоту в душі, при цьому маючи можливість збагатитися і т. п.
Вірш «Чесна бідність» написано на мотив народної пісні, тому його серйозний текст поєднується з шотландської веселістю. Завзята легкість ритму служить своєрідним акомпанементом глибоким змістом вірша.
Берні у вірші закликає не соромитися своєї бідності. Людина, залежна від грошей, багатства, не може бути оцінений як людина розумна. Цей вірш перегукується з російською приказкою: «Зустрічають по одягу, проводжають по розуму». От саме перше і важливе гідність людини, яку неможливо купити. Це гордість і багатого, і бідного. Розумом неможливо нагородити, розплатитися, його неможливо купити. Ордени, стрічки, дорогі одягу — це не показник розуму. Хто у Бернса «одягнений в шовку і вина п’є», — дурень і шахрай.
Берні оптимістичний у своїх поглядах:
Настане день, і година проб’є,
Коли розуму і честі
На всій землі настане черга
Стояти на першому місці.
Мені здається, що час, про який Берні мріяв, ще не настав. Прагнення людей жити краще — природно, але прагнення жити краще за рахунок оточуючих — прикмета нашого часу. Розумні люди сьогодні животіють, а в честі той, хто хитріший, сильніше фізично, у якого міцніше нерви. Будемо сподіватися: