Жив-був багатий купець і було у нього 3 дочки-красуні, а менша улюбленішими всіх. Став збиратися він по торгових справах за море. Покликав дочок і питає: “Що привезти вам в подарунок?” Старша попросила золотий вінець з каміння самоцвітного, щоб був від них світло; середня туалет з кришталю східного, щоб дивлячись у нього не старилась, а краса додавалася; молодша аленький квіточку, краше якого не було б на світі. Відправився купець в шлях. Продає свої товари втрідорого, купує чужі втрідешево, “міняє товар на товар з придачею срібла та золота”.
Старшої та середньої він купив подарунки, а молодшій немає. Бачив він квіточки аленький, а краше вони всіх на світі не знав. По дорозі додому напали розбійники. Купець втік в ліс (нехай краще розтерзають звірі, ніж полон). Йшов по лісі і бачить: палац у вогні, сріблі, золоті. Зайшов до нього, а там все прибрано, багато. Пішов купець прогулюватися по садах дивовижним і побачив квіточка аленький, краше якого немає. Зірвав його і в мить з’явилося чудовисько страшне, кошлате. Відпустило воно купця додому, але повинен був вернуться він чи донька його по своїй волі. Дало чудовисько йому перстень. Купець надів на правий мізинець і вдома виявився. Розповів все дочкам. Дочки: “Нехай та… донька виручає батька, для якої він зірвав аленький цветочек”. Молодша донька наділа перстень на правий мізинець і в мить опинилася в багатому палаці. Добре їй там жилося, але захотілося чудовисько побачити і почути. Погодилося чудовисько, але трохи не погубила його Настуся.
Зуміла-таки побороти свій страх. І жили далі вони весело і дружно. Але ось Насті приснився сон, що батько захворів. Відпустило її чудовисько на побивку додому на 3 дні. Потрібно було вернеться в термін, інакше помре чудовисько.
Сестриці позаздрили, що живе Настуня в багатстві, і переклали вони всі годинники назад і віконниці закрили. В потрібний час защеміло серце у Настусі. Не дочекавшись хвилинки (за домашнім годинах), вона повернулася в палац. А звірюка приблизно квіточки багряної мертвий лежав. “Ти встань, прокинься, я люблю тебе, як нареченого свого бажаного!” І чудовисько перетворилося в принца молодого: “Полюбила за добру душу, за любов мою”.”Ти встань, прокинься, я люблю тебе, як нареченого свого бажаного!” І чудовисько перетворилося в принца молодого: “Полюбила за добру душу, за любов мою”. (Він був заворожений: зла чарівниця прокляла батька і вкрала принца ще маленьким). 30 років він був зачарований. І за це пора приїжджало 11 дівчат, але всі тікали.
Одружилися вони з Настусею і жили довго і щасливо.