Трунарю Прохорову пощастило: він переїхав у будинок, про який давно мріяв. Цей будинок знаходився зовсім недалеко від
його попереднього, з Басманний вулиці він перебрався на Микитинську. Йому завжди
важко давалося все нове, цей переїзд був не винятком і радості йому не
доставив. Незабаром він звик і обжився.
Андріян Прохоров взявся за
чаювання і сумно задумався. Його турбувало, щоб після смерті Трюхиной, про
нього не забули і не змовилися з підрядниками. До нього в гості навідався сусід.
Його звали Готліб Шульц і він працював шевцем.
Шульц запросив його на срібне весілля. Андріян погодився і запропонував сусідові чаю.
Сусіди миттєво подружилися.
На наступний день Андріян
Прохоров прийшов з сусідові на свято, прихопивши з собою двох своїх прекрасних
дочок. Будинок був наповнений друзями
Шульца. Всі вони були ремісниками-німцями.
Перший тост був відданий чоловіка до своєї дружини і всі друзі випили за її
здоров’я. Всі добряче напилися і один з
гостей, булочник, запропонував випити за здоров’я їх роботодавців. Всі почали
шанобливо пити один за одного так як самі й були роботодавцями один
одного, так як користувалися всіма своїми послугами. Булочник вирішив пожартувати і
запропонував випити за померлих, і це дуже образило Прохорова.
Додому він повернувся сильно
напідпитку і дуже сердитим. Він вважав, що німці сміялися над ним і його
роботою, а вона здавалася йому вкрай важливою, адже він не кат, а трунар. Він
вирішив, що не всі гості Шульца потраплять в гості на його новосілля, а лише ті, які хто дає йому роботу. Його помічниця злякалася і перехрестилася, але
Андріян був задоволений своєю ідеєю.
Прикажчик купчихи розбудив
рано-вранці, ще перед світанком, і передав що Трухіна померла. Андріян
почав клопотатися та розмовляти з близькими померлою. Ввечері він попрямував додому
і побачив, що хтось відкрив хвіртку і проник у двір.
Коли ж він увійшов до дому, то
був в обуренні від того, що весь його дім був сповнений покійними, на яких він
колись працював. Вони раділи зустрічі з ним. Один з мерців обійняв господаря,
але той відштовхнув його, і покійний розсипався. Всі інші напосілися на нього, а
Прохоров від жаху впав непритомний.
Виспавшись трунар
прокинувся і згадав події, що відбулися напередодні, з завмиранням серця.
Коли увійшла робітниця, вона розповіла, що приходили сусіди й дізнавалися про його
самопочутті. Він запитав чи не було кого від пані Трюхиной, але працівниця
сказала, що вона жива і їм ще не з чого заходити. Тут він зрозумів, що все це йому наснилося,
покликав своїх дітей і попросив працівників заварити самовар.