Тільки людина відповідальна за добро і зло за романом Булгакова “Майстер і Маргарита”

Роман “Майстер і Маргарита” – головний твір М. Булгакова, улюблене дитя його фантазії, його письменницький подвиг. Як і його герой – Майстер, – письменник не вірив у можливість побачити свою книгу надрукованій, Під час сталінської диктатури важко було очікувати дива. Але права була Анна Ахматова, яка сказала про автора “Майстра і Маргарити”: “Він геній. Рано чи пізно роман все одно побачить свого читача”.

Твір зачіпає складні питання людського буття. Які сили формують долі людей і саму історію? Що таке любов і в чому її сила? Що лежить в основі людської поведінки: збіг обставин, ряд випадковостей або слідування обраним ідеалам, ідеям? Невже, як стверджував Воланд, людина не може ручатися за завтрашній день, за своє майбутнє, відповідати за інших? Що ж є істиною в цьому хаотичному світі? Чи існують незмінні моральні категорії або вони плинні, змінні, і людиною рухає страх перед силою і смертю, жага влади і багатства? Ці питання ставляться автором в “євангельських главах” роману.

Багатий життєвий досвід Понтія Пілата допомагає йому зрозуміти Ієшуа, як людини. У римського прокуратора немає бажання губити життя мандрівного філософа. Булгаков показує щире людське співчуття Понтія Пілата до Ієшуа, і жалість. І разом з тим – страх. Саме страх, породжений залежністю від держави, необхідністю слідувати його інтересам, а не істині, і визначає в кінцевому рахунку вибір Понтія Пілата. І не тільки його. В умовах будь-якого тоталітарного режиму, чи то рабовласницьких Рим чи сталінська диктатура, навіть найсильніша людина може вижити і досягти успіху, лише, керуючись найближчій державної користю, а не моральними орієнтирами.

Отступившись від Ієшуа, Понтій Пілат губить себе, свою душу. Ось чому, загнаний в кут необхідністю зрадити смерті філософа, він про себе каже: “Загинув!”, а потім – “Загинули!”. Він гине разом з Ієшуа, гине,… як вільна особистість.

Булгаков по-своєму розповідає легенду про Христа, показуючи звичайного смертного людини, проникливого і наївного, мудрого і простодушного. Ієшуа беззахисний, слабкий фізично, але сильна духовно. Ні страх, ні покарання не можуть змусити його змінити ідеї добра, милосердя. Хтось сказав, що гуманізм Ієшуа бездіяльний і не здатний нічого змінити в світі. Чи це Так? Звичайно, Ієшуа не діяч, він проповідник. Але йому вдалося посіяти насіння добра, любові та милосердя у душі людей.

Однак скільки в світі бруду, гріха, наклепів, доносів, інтриг… Коли Воланд зі свитою всього на три дні з’являється в Москві, руйнується рутина життя, спадає покрив з сірої повсякденності і світ постає перед нами у своїй наготі. Страшно стає, коли починаєш судити про людство по людям, описаних Булгаковим. А Воланд, відкриваючи “завісу часу”, показує, що і сам хід історії не змінює людську природу. Іуди, Алоїзи існують у всі часи.

Що ж може протистояти стихії життя? Мені здається, слідування людини своєму моральному вибору. На прикладі головних своїх героїв письменник доводить це. В ім’я своєї любові і віри в Майстри Маргарита долає страх, власну слабкість, навіть – хаос життя та обставини і сама творить свою долю. Тому їй допомагає навіть Випадок, і їй служить “відомство” Воланда.

Воістину, людську долю визначають безперервний пошук істини, слідування високим ідеалам добра і краси. Їх осягнення неможливо без терпіння, мужності, любові і духовного творення. Мені здається, що це головна ідея роману.

Отже, про що ж роман Булгакова? Він – про відповідальність людини за все добро і зло, вчинені на землі, за власний вибір життєвих шляхів, що ведуть або до істини і волі, або до рабства, зради й нелюдськості. Він – про всепереможну силу кохання й творчості, возносящей душу до висот справжньої людяності, спокою і гармонії.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: