Зміст
Про творі
Розповідь Івана Олексійовича Буніна «Темні алеї» був написаний в 1938 році і увійшов до збірки оповідань «Темні алеї», присвячених темі кохання. Вперше опублікували твір в 1943 році в нью-йоркському виданні «Нова земля». Оповідання «Темні алеї» написаний у традиціях літературного напряму неореалізм.
Прочитати онлайн короткий зміст «Темних алей» Буніна можна на нашому сайті.
Головні герої
Микола Олексійович – високий худий чоловік шістдесяти років, військовий. У молодості любив Надію, але кинув її. Був одружений, має сина.
Надія – жінка сорока восьми років, господиня заїжджого двору. Все життя любила Миколу Олексійовича, з-за чого так і не вийшла заміж.
Клим – кучер Миколи Олексійовича.
Короткий зміст
«У холодну осінню негоду до довгої хати, розташованої в одній з доріг Тули, під’їхав «закидану брудом тарантас з полуподнятым верхи». Хата була поділена на дві половини – поштову станцію і приватну світлицю (заїжджий двір), де подорожні могли зупинитися, відпочити, переночувати. Правил тарантасом «міцний мужик», «серйозний і темноликий» кучер, «схожий на старого розбійника», тоді як у тарантасі сидів високий і «стрункий старий військовий», зовні схожий на Олександра II з запитуючим, суворим і втомленим поглядом.
Коли кучер зупинив тарантас, військовий зайшов у світлицю. Всередині було тепло, сухо і охайно», у лівому куті знаходився «новий золотистий образ», у правому – побілена крейдою піч, з-за заслінки якої долинав солодкий запах щів. Приїжджий зняв верхній одяг, і гукнув господарів.
Відразу ж в кімнату увійшла «чорнява», «чорнобрива», «гарна не за віком жінка, схожа на літню циганку». Господиня запропонувала приїжджому поїсти. Чоловік погодився випити чаю, попросивши поставити самовар. Розпитуючи жінку, приїжджий дізнається, що вона не заміжня і сама веде господарство. Несподівано господиня називає чоловіка на ім’я – Микола Олексійович. «Він швидко випростався, розкрив очі і почервонів», дізнавшись у співрозмовниці свою давню любов – Сподівання.
Схвильований, Микола Олексійович починає пригадувати, скільки ж вони не бачилися – «років тридцять п’ять?». Надія поправляє його – «Тридцять, Микола Олексійович». Чоловік нічого не знав про її долю з тих пір. Надія розповіла, що незабаром після того, як вони розлучилися, панове дали їй волю, а заміжня вона ніколи не була, бо надто сильно його любила. Почервонівши, чоловік пробурмотів: «Все проходить, мій друг. <…> Любов, молодість — все, все». Але жінка не погодилася з ним: «Молодість у всякого проходить, а любов — інша справа». Надія розповідає, що не могла його забути, «все одним жила», згадує, що «дуже безсердечно» він її кинув – вона навіть не раз хотіла покінчити життя самогубством, що вона кликала його Николенькой, а він читав їй вірші про «всякі «темні алеї»».
Заглибившись у спогади, Микола Олексійович робить висновок: «Все проходить. Все забувається», на що Надія відповіла: «Все минає, та не все забувається». Просльозившись, чоловік просить подавати коней, кажучи: «Аби бог мене простив. А ти видно пробачила». Однак жінка не простила і не могла пробачити: «як не було в мене нічого дорожче вас на світі в ту пору, так і потім не було».
Микола Олексійович просить вибачення у жінки і розповідає, що теж був нещасний. Він шалено любив свою дружину, але вона змінила і кинула його ще оскорбительнее, ніж він сподівався. Сина обожнював, «а вийшов негідник, моп, нахаба, без серця, без честі, без совісті». «Думаю, що і я втратив в тобі найдорожче, що мав у житті». На прощання Надія цілує йому руку, а він їй. Після кучер Клим згадував, що хазяйка дивилася їм услід з вікна.
Вже в дорозі Миколі Олексійовичу стає соромно, що він поцілував Надії руку, а після соромно від цього сорому. Чоловік згадує минуле – «Кругом шипшина червоний цвів, стояли темні алеї лип…». Думає про те, що було б, якщо б він не кинув її, і була ця сама Надія не содержательница заїжджий світлиці, а моя дружина, господиня мого петербурзького будинку, мати моїх дітей?» «І, закриваючи очі, хитав головою».
Висновок
В. А. Бунін називав оповідання «Темні алеї» найкращим твором всього збірника, своїм кращим творінням. У ньому автор розмірковує над питаннями любові, над тим, підвладне справжнє відчуття плину часу – здатна справжня любов прожити десятиліття або вона залишається тільки в наших спогадах, а все інше – «історія вульгарна, звичайна».
Короткий переказ «Темних алей» буде корисний для підготовки до уроку або при ознайомленні з сюжетом твору.
Тест з повісті
Після прочитання спробуйте пройти тест:
Почати тест!
Правильних відповідей:
Ваш результат:
Сподобалося короткий зміст? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям: