У зворушливих оповідань І. Буніна читач дуже часто зустрічається з темою любовних відносин між чоловіком і жінкою. Мабуть, це найактуальніша тема, яка зустрічається не тільки в його творчості, а й у роботах інших письменників. Чому так? Та тому що любов єднає серця. Кожен з нас хоча б раз у житті був любимо і любив що є сили. Тому, вчитуючись у розповіді на любовну тематику, читачеві завжди цікаво і захоплююче спостерігати за розвитком сюжету.
В оповіданнях Бунін І. ми зустрічаємося з різними проявами любові. Вона може бути вірною до кінця життя, вона може бути пристрасною, платонічним, сумною і нерозділеного.
В одному з оповідань автора «Темні алеї» ми знайомимося з історією про одного чоловіка, який колись давно, в молоді роки зрадив свою любов. Тепер він уже старий, але це не заважає йому виглядати привабливо. Він зупиняється відпочити і пообідати на постоялому дворі і зустрічає ту саму жінку, яку колись любив і зрадив. Через тридцять років вона залишилася такою ж красивою, нажила своє господарство і вміло ним керувала. Усе в її житті йшло добре і добре, крім особистих відносин.
Надія була самотня, адже після Миколи Олексійовича нікого не змогла більше полюбити. Чоловік, будучи військовим, завів сім’ю і дітей. Тільки от дружина зраджувала йому постійно, а син виявився справжнім безсердечним негідником. Ось і покарала життя Миколи Олексійовича за скоєне зрада молодості.
Зустріч з Надійною привела героя в глибокі роздуми про те, чи змогла б любов його молодих років стати йому доброю і вірною дружиною, змогли б вони побудувати сім’ю?
Звичаї та забобони тридцятирічної давності взяли своє, і Микола Олексійович так і не зрозумів, що Надія любила його одного все життя. Виходить, він і своє життя не влаштував, і чужу зруйнував. Чоловік називав колишні стосунки лише «вульгарними і звичайними».
В оповіданні «Темні алеї» читач стикається зі справжньою, вірною й жіночою любов’ю, яка через довгі роки, залишилася вірна того єдиного і ненаглядному.