Свобода слова, що ж це? Почнемо з того, що взагалі таке слово? Як говорив Аксаков: “Слово є відтворення всередині себе світу”. І дійсно, у кожного з нас є свій маленький світ, зі своїми думками і переживаннями, і те, яким він буде і якими будемо ми, незалежними і вільними або ж безвольними, залежить тільки від нас.
Як сказано в словнику Даля:”Свобода слова – позволенье висловлювати свої думки”. А як же можна жити без вільного мислення, без можливості діяти по-своєму, адже тоді життя втратить сенс, і стане просто-напросто існуванням. В наш час у нас є можливість висловлювати свої почуття і думки як завгодно, словом або на папері, але, на жаль, ми не завжди їй користуємося. Ми думаємо що так буде завжди, але ніщо не вічне під місяцем, тому потрібно міцно тримати ту свободу, яку ми маємо і боротися за неї до останньої краплі крові. адже ми навіть не замислювалися, що можемо її втратити. Раніше такого не було, ще під час Пушкіна і Лермонтова була цензура, і тому за свободу слова доводилося дорого платити. Когось засилали у Сибір, а когось і зовсім позбавляли життя, але їх це не зупиняло. “Домогтися свободи і зберегти її можна лише тією ціною, яку людство, як правило, платити не готове”, – говорив Джордж Севіл Галіфакс. Але… великі класики були готові заплатити будь-яку ціну, і не дивлячись не на що продовжували висловлювати свої думки в творах.
Ще Гетте писав:”Лише той гідний життя і свободи, хто кожен день за них іде на бій”. І безсумнівно, найбільші поети того часу були достойні, адже вони щодня рвалися в бій з державним ладом, висловлюючи протест суспільству у своїх творіннях. Вони боролись за те, що називають свободою, за право відкрито висловлювати свої думки і дарувати його іншим. Свої міркування я можу довести на прикладі Максима Горького в його творі “Мати”, він майже відкрито висловлював протест, тим самим показуючи, що його нічим не залякати і не підкупити, адже свобода – вона безцінна.
Я пишаюся, що в двадцять першому столітті, в часі, в якому я живу, є ця безцінна свобода слова. Завдяки її я зараз пишу те, що думаю, і кожен може висловити ідею, привнести в суспільство щось нове, своє, адже зараз ніхто не боїться змін. В моєму столітті будь-може змінити світ, а в кращу або в гіршу сторону, кожен для себе вирішує сам. Якщо в наших серцях живе віра і надія, то сили і свобода безмежні. Я вважаю, що віра дає нам те, заради чого ми живемо, надія – підтримує в нас сили, щоб жити, а свобода – нас окрилює.