Часто ми плутаємо два такі важливі поняття, як серце та душа, хоча це абсолютно непорівнянні іпостасі. Серце – це лише один з органів нашого тіла і, якщо воно болить тільки з фізичних причин, значить, душа не мерехтить у ньому своїм життєдайним світлом. Про те, наскільки важливі в становленні людини душевні почуття і переживання, нам оповідає твір на тему “Душа”.
Людська душа – це щось незбагненне і невідчутне, мерехтливе всередині нас чарівним світлом, ніжне і трепетне, немов крило прекрасною метелики, непояснюване логічного аналізу, сприймається на рівні благословенного дива.
Якщо людина міцно вхопився за чуттєву зв’язок з великим таїнством природи, вбирає її мудрість і відчуває себе з нею нерозподільним, значить всі критерії, що визначають стан людської душі живуть у ньому, наповнюючи силою гармонії з самим собою.
Є такі знамениті рядки поета Миколи Заболоцького: “Душа зобов’язана працювати і день і ніч…”. Це дійсно так. Найстрашніше – це бути заспокоєним, гойдаючись на хвилях самомилування і якихось своїх досягнень. Внутрішні помисли, пориви і мрії повинні постійно перебувати в постійному прагненні до досягнення високих і… благородних цілей. Найкращі ліки для, изнывающей від бездіяльності душі – це емоційний сплеск нових почуттів. Наприклад, закоханості, яка окрылит і поведе за собою безоглядно і безстрашно.
Серце і душа. Ці два поняття часто плутають, об’єднуючи в одне. Але серце – це всього лише людський орган, який приводить в рух весь організм. Якщо воно здатне відчувати фізичний біль тільки від механічного впливу або своєї зношеності, значить душевний біль йому чужа взагалі, внаслідок розірваної взаємозв’язку з вищими, духовними силами природи.
Бездушний чоловік, сам того не усвідомлюючи, вбиває в собі справжнє диво, яке у хвилину народження вдихнув у нього Всевишній. Ніхто і ніколи не замінить йому неповторну глибину душевних почуттів і не відкриє таємницю світобудови, втрачену разом з, випарувався в небуття, душею.
Давайте спробуємо повернутися в навколишній світ і влитися в нього повноправною частиною. Для цього потрібно лише постаратися почути поклик природи і вникнути в суть її головної таємниці, яка полягає в гармонійному єднанні всіх складових Всесвіту. Нехай наша душа завжди буде відкрита для самих піднесених почуттів і наповнена гармонією природи.