Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Не вистачить ніякого терміну, щоб дізнатися його весь. Він поєднує в собі найрізноманітніше: гори і океани, пустелі і ліси дрімучі, спекотні тропіки і крижану тундру. Світ прекрасний і жахливий одночасно, він ласкавий, і жорстокий. У ньому є ласкавий вітерець і нищівний ураган, дзюркотливий струмочок і страшне цунамі.
Найдивовижніше в навколишньому світі — це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи і мікроби, яких ми навіть не можемо побачити без мікроскопа. Звідки з’являється життя? В чому її суть? Куди вона потім дівається? Адже в світі нічого не з’являється з нізвідки і не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б’ються над нею вже тисячі років.
У навколишньому світі потрібно всі, навіть злі вовки й отруйні змії. Вовки — це санітари лісу, наприклад. Кожна піщинка тут важлива. Зараз людина своїми вчинками щодо природи порушує хитку рівновагу в світі.
Тільки чоловік із нині живих істот розумний настільки, що може міркувати про устрій світу. Часто людина залишається ним незадоволений і бунтує проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби і насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не завжди самий гідний. Деякі люди навіть йдуть з цього світу по своїй волі, тому що розчаровуються у ньому.
Особисто мені наш світ нагадує довгий і цікавий шлях. Шанс жити в світі — це подарунок, немає сенсу відмовлятися від нього. Його потрібно цінувати.