Всі ми родом з дитинства. Ця істина проста, як все геніальне. Дитинство – це цілий світ: його яскравий, різноманітний, повний таємниць і загадок. В ньому завжди знайдеться місце для пустощів і розваг, для подвигів і безглуздих вчинків, для першої любові і для перших зрад і розчарувань. Але найголовніше, що дитинство – це невичерпне джерело знань, з якими до людини приходить досвід.
Є люди, які на все життя в душі залишаються дітьми. Вони не втрачають юнацького запалу, спраги пізнання нового, вірять у торжество добра. Мені здається, що саме таким і був Марк Твен, інакше зміг би він так природно відтворити думки, переживання, прагнення маленького хлопчика Тома Сойєра та його друзів.
Тому звичайний хлопчик, який рано зрозумів, що у маленькому сірому місті кожен займається лише своїми турботами, до проблем інших нікому немає справи. Але, як всі інші діти, він гостро відчував несправедливість і зі всім своїм дитячим максималізмом виступає проти зла. Маленький хлопчик разом зі своїм другом Гекльберрі Фінном зробив те, на що не наважився жоден дорослий, – врятував невинну людину.
Тому був мрійником і фантазером. Коли він з друзями втік з дому і опинився на острові, в його уяві постали картини з життя піратів. Він запевняв хлопців, що колись давно на цьому острові пірати сховали незліченні скарби.
Письменник зворушливо описує переживання героя, пов’язані з почуттям першої любові.
Тому дуже подобається Беккі. Він намагається привернути її увагу, але у нього це виходить якось по-дитячому незграбно. Може, тому, що він боїться втратити в очах своїх товаришів авторитет шибайголови, який не повинен розмінюватися на якісь ніжності. Але почуття беруть гору над розумом. Він мимоволі виводить ім’я дівчинки на піску, з-за чого дуже злиться на себе, витирає написане.
“Пригоди Тома Сойєра”, я впевнена, нікого не залишили байдужим. Створюється враження, що не доля посилає випробування хлопчикові, а навпаки – саме він випробовує долю. Деякі вчинки можна вважати безглуздими, але вірність героя своїм ідеалам, впевненість в перемозі добра не можуть не захоплювати читача. І хочеться, щоб всі дорослі час від часу згадували, що вони родом з дитинства, тоді, можливо, і світ стане сонячним.