Суріков взяття сніжного містечка твір

Картину “Взяття сніжного містечка” Василь Іванович Суриков писав у 1891 році. Зараз вона знаходиться в Російському музеї в Петербурзі. Розмір полотна 156 на 282 див. Картина “Взяття сніжного містечка” написана художником в його рідному місті Красноярську за мотивами старовинної козацької забави на Масницю. Спочатку люди будували містечко на полі біля села, а потім чоловіки ділилися на дві команди, одна з яких захищала містечко, а друга намагалася зруйнувати його. Руйнівників піших і на конях намагалися відігнати гілками, мітлами та лопатами. На ігри приходило дивитися все село, від малого до великого, не залежно від стану.

У підготовці картини і створення сцен містечка, в пошуках образів Сурикову допомагав його брат, а селяни сибіряки спеціально для нього побудували снігове містечко, деякі з них позували художнику. В санях повернений до глядача постає і сам брат художника – Олександр. У жартівливому взяття снігової фортеці художник зобразив молодецький запал долає перешкоду удалого наїзника. Рум’яні, радісні обличчя сибіряків, які дивляться на це видовище, сповнені життєвої сили. Художник втілив свої уявлення про характер сибірських козаків, святкових традицій Сибіру.

“Я написав те, що сам не раз бачив. Мені хотілося передати в картині враження своєрідної сибірської життя, фарби її зими, завзятість козачої молоді”, – казав Василь Іванович.

Перед нами картина “Взяття сніжного містечка”… художника Василя Сурікова. На полотні зображений один з днів Масниці. За традицією чоловіки будували на околицях села снігу містечка з воротами і вежами. Потім селяни поділялися на захисників і нападників, які бажали зруйнувати містечко, і гра починалася.
Дія відбувається на вкритому снігом просторі. У центрі картини зображений вершник на коні, що руйнує снігове містечко. В різні сторони від нього розлітаються грудки снігу. Навколо багато народу. Люди з команди захисників весело махають своїми гілками, щоб відганяти нападників. Одного мужика так захопила гра, що з нього навіть спала шапка. Деякі селяни вже радісно покидали свої гілки, тому що містечко зруйнований і гра закінчена.
У картині художник відобразив всі стани народної маси. Праворуч на картині зображено візок, укрита яскравою накидкою. В ній сидять багато одягнені жінки, вони теж приїхали на свято і спостерігають, як вершник руйнує снігові стіни містечка.
Зліва – чоловіки хутряних одязі, на головах шапки. Вони махають руками, вболівають за свою команду. Трохи далеко стоять святково одягнені жінки і діти. Весь народ радіє святу.
Вдалині видніються пагорби і неосяжні російські простори. Коли я дивлюся на цю картину, у мене теж створюється радісний, святковий настрій, тому що художнику дуже добре вдалося передати на своїй картині атмосферу свята.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам