У російській мові для високого стилю характерні, зокрема, такі слова і вирази, як година (замість нейтрального час), гординя (замість гордість), вітчизна, відплата, сподівання, таємний, непорушний, одвічне, визначений, обуять, осінити, наріжний камінь, з відкритим забралом, спалити свої кораблі і т. д. більш часте, ніж в інших стилях, використання застарілих церковнослов’янізмів (стражденний замість страждає, разверстый замість розкритий і т. д.).
У науковому та науково-популярному стилі використовуються у великій кількості елементи спеціальної термінології і такі слова і вирази, як бути (тим-то, такий-то), представляти собою (те), підрозділятися (на), перебувати (з того-то або те-то), як правило, за визначенням, такий і тільки такий, необхідна і достатня умова і т. д. Деякі з цих виразів уживані ів газетно-публіцистичному стилі, але тут до них приєднуються нові; підняти (або поставити) питання, взяти зобов’язання, в центрі уваги, тривожний сигнал, реагувати на критику та ін.
Для офіційно-ділового стилю характерні такі слова і вирази, як проживати (замість нейтрального жити), помешкання, місце проживання, накласти резолюцію, на порядку денному, в робочому порядку, академічна заборгованість.
В області граматики для розглянутих стилів більш або менш типові широке використання складних речень, велика кількість причетних і деепричастных обертів, порівняно часте поява страдательной конструкції, заміна дієслів отглагольными іменниками.
Протилежними ознаками характеризується розмовний стиль, і особливо його побутова різновид. Розмовними є, наприклад, такі слова і вирази, як белиберда, околесица, проноза, базікало, хисткий, горланити, ляпнути, спромогтися, втирати окуляри, без року тиждень качати права; такі варіанти слів, як піч, треба (нейтральні – піч, потрібно). У грубому зниженому стилі до цих слів приєднуються елементи просторіччя (§ 19) і арго (§ 21). Особливо виділяється так званий сленг – стиль, що характеризується свідомим, навмисним відмовою від прийнятих норм, іронічним перейменуванням деяких понять (предки замість батьки, приварок у значенні “незаконний заробіток”, бляшанка – про легковій машині), демонстративної грубістю (забалдіти, балдьож) і цинізмом.
В області граматики для розмовного стилю типові більш короткі (часто – так звані неповні) пропозиції, що формуються “на ходу”, прерываемые різного роду вставками, часто недоговорені або виявляють деяку рихлість граматичної структури. Відзначається також широке вживання зменшування, принизливих або інших суфіксів емоційної оцінки (пор. будиночок, будинок, домище).
Особливу… місце займають поетичний і народно-поетичний стилі. Поетичний стиль частково замикається з високим (урочистим), але містить і менш “патетичні слова і обороти (тиша, синь, далина, променистий, пломеніти, опромінити, майоріти), а також включає в тій чи іншій кількості та розмовні елементи, часом навіть побутові і знижені, що додають мови природність і простоту або вносять іронічну нотку. Сучасна поезія часто нарочито зіштовхує елементи різних мовних стилів, або прагне майже повністю відмовитися від використання “поетичних” слів, які в тій чи іншій мірі сприймаються як “побиті” і “заяложені”. Навпаки, досить стійкий і традиційний склад стилю народнопоэтического: добрий молодець, красна дівиця, білі рученьки, туга-круч іна, горе-бідолашна, палати белокаменны, ліси дрімучі, мати – сиру земля, буйна голівонька, пригорюниться і т. п.
Спеціально в області вимови слід також виділити відомі відмінності стилістичного порядку, і насамперед два головних стилю вимови – так звані повний і розмовний. Повний стиль використовується публічної промови (лекції, доповідь, виступ по телебаченню тощо) і взагалі в офіційній обстановці, також нерідко при телефонних переговорах; він характеризується більш ретельним і чітким выговариванием всіх елементів слова. Розмовний стиль зустрічається найчастіше у невимушеній бесіді, коли багато “скрадається”, “проковтується”, так як мова і без того зрозуміла співрозмовнику. У рамках цього стилю виникли розмовні варіанти здрастє! і навіть драстє! замість здрастуйте, звернення начебто пап! Співати! з отпаданием кінцевого гласного, розмовні варіанти імен та по батькові: Іван Олександрович перетворилося в Іван Олександрії і навіть Ван Санч, Марія Павлівна – Марь Пална.
У деяких мовах відмінності між мовними стилями значно глибше, ніж у російській. Але в більшості сучасних літературних мов між окремими стилями немає непрохідних перегородок. Навпаки, стилі зазвичай взаємодіють один з одним, межі між ними є рухливими.
Якщо територіальні, професійні, соціальні відмінності в мові породжуються відповідною диференціацією мовного колективу, то стилістичні відмінності обумовлені різноманіттям ситуацій і форм використання мови в житті суспільства. Тому кожен носій мови в принципі володіє кількома і навіть усіма основними стилями мови (хоча різними стилями часто в неоднаковою ступеня). Стилістичне багатство і різноманітність мови – свідчення складності і багатства духовного життя народу.