«Ставлення дітей до батьків» твір

У запропонованому тексті нам автор з болем і жалем розповідає, як легковажно і байдуже поставився син до свого літньому батькові. Старий, незважаючи на холодну погоду і погане самопочуття, за першим покликом поспішає до сина, але його в сім’ї молодих не чекають… Як гірко читати роздуми батька-старого, який зрозумів, що син не буде для нього опорою у найважчі дні.

Авторська позиція зрозуміла: діти не повинні так бездушно ставитися до батьків, а зобов’язані піклуватися про них, поважати їх старість, не забувати рідний дім.

Я повністю згодна з думку автора. На жаль, сучасні діти, подорослішавши, часто не цінують батьківську турботу, проявляють байдужість, ніж ображають своїх літніх батьків.

Яскравим прикладом синівської егоїзму і черствості може послужити старовинна українська легенда, записана відомим педагогом Ст. Сухомлинським. Історія, розказана автором, вражає синів жорстокістю і материнською любов’ю. Одружений син, зачарований красою молодої дружини, виконав всі її побажання: вигнав матір жити в сіни, потім у сарай, а потім вбив її, вирвав материнське серце і поніс його дружині…Так спіткнувся, а закривавлене материнське серце прошептало: » Синочку, не боляче ти забив коліно?» Тільки це диво змогло вплинути на сина, який усвідомив, що він накоїв.

В Інтернеті натрапила на цікавий, але страшний, на мій погляд, обмін думками з питання: » Куди сплавити своїх стареньких? Якщо батьки стали тягарем (з різних причин) легітимно їх визначити в будинок престарілих?» Зізнаюся, що висловлювання деяких дорослих дітей мене не тільки потрясли, але й шокували…Яке бездушність, байдужість і черствість!

На щастя, є й інші приклади. В оповіданні Бориса Екимова «Говори, мама, говори!» розповідається про дочки, яка, подарувавши матері стільниковий телефон, обмежувалася щоденними короткочасними дзвінками…Але вчасно усвідомила дочка, що значить для неї мати…І все забуто: дорогий тариф на мобільний, відсутність часу…найголовніше — мати! Як молитва. звучать слова доньки: «Говори, мама, говори…»

Таким чином, можу зробити висновок, що ми, діти зобов’язані піклуватися про своїх батьків, поважати їх старість…

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам