Що становить зміст дрібних п’єс Пушкіна? Майже завжди любов і дружба, почуття, найбільш володіли поетом і колишні безпосереднім джерелом щастя і горя всій його життя. Він нічого не заперечує, нічого не проклинає, на все дивиться з любов’ю і благословенням. Сама смуток його, незважаючи на її глибину, якось незвичайно світла і прозора, вона гамує муки душі і цілить рани серця. Загальний колорит поезії Пушкіна, і особливо ліричної, – внутрішня краса людини і плекає душу гуманність. До цього додамо ми, що якщо всяке людське почуття вже прекрасно по тому самому, що воно людське (а не тварина), то у Пушкіна всяке почуття ще чудово як витончене почуття. Ми тут розуміємо не поетичну форму, яка у Пушкіна завжди у вищій мірі прекрасна, немає, кожне почуття, що лежить в основі кожного його вірша, вишуканістю, граціозно і віртуозно саме по собі…: це не просто почуття людини, але почуття людини-художника, людини – артиста Є завжди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоуханное й граціозне в усякому почутті Пушкіна. У цьому, читаючи його утвору, можна чудовим чином виховати в собі людину, і таке читання особливо корисно для молодих людей обох статей. Жоден з російських поетів не може бути стільки, як Пушкін, вихователем юнацтва, образователем юного почуття. Поезія його чужа всього фантастичного, мрійливого, помилкового, примарно-ідеального, вона вся пройнята наскрізь дійсністю; вона не кладе на обличчя життя білил і рум’ян, але показує його в її природній красі. І при всьому цьому, крім високого художнього гідності форми, таке артистичне витонченість людського почуття! Потрібні докази на підтвердження нашої думки? – Майже кожен вірш Пушкіна може служити доказом. Якщо б ми захотіли вдатися до виписок, їм не було б кінця.