Що таке сором’язливість? Сором’язливість це схильність людини в присутності інших людей відчувати почуття незручності і скутості, боязкість і нерішучість. Сором’язлива людина не розташований до спілкування і до зустрічей з іншими людьми, і з причини невпевненості в собі скритний і схильний до самотності.
Сором’язливість це боязнь негативної оцінки з боку соціуму. Чим це небезпечно? Така боязнь часто призводить до формування позиції – «краще взагалі нічого не робити, але тільки лише б не лаяли». А це часом призводить до того, що сором’язлива людина, відчуваючи проблеми з самореалізацією, не може повністю розкрити свій інтелектуальний потенціал, не може втілити в життя свої думки та ідеї, не досягає цілі та завдання, яких міг би досягти і від навмисного неробства може навіть почати інтелектуально деградувати.
НАСЛІДКИ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ
Сором’язливому людині важко завести нових знайомих, він практично не здатний отримувати задоволення від спілкування. Як правило коло спілкування таких людей обмежений сімейними рамками.
Іноді в стані крайньої сором’язливості людина не може адекватно сприймати ситуацію, не може логічно мислити і навіть забуває очевидні речі.
Такі люди не здатні відкрито заявляти про власній думці і тим більше його відстоювати. Їм властивий егоцентризм. А ще такі люди частіше, ніж інші впадають у депресію і їм властиві постійні душевні переживання.
Крім усього сором’язливість веде до утворення м’язових затисків, а чим їх більше, тим одноманітніше і біднішими емоційне життя людини, тим швидше він втомлюється.
Таким чином наявність у людини подібної якості заважає соціальної адаптації і негативно впливає на його фізичні і психічні здібності.
ПРИЧИНИ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ
Боязкість, вразливість, ухилення від відстоювання своєї думки, все це наслідок сором’язливості. А причинами сором’язливості є відсутність впевненості у власних силах. У своїй книзі «Сором’язливість: що це таке і як з нею справлятися» американський психолог Філ Зімбардо говорить про те, що сором’язливість йде поруч зі збентеженням, яке він порівнює з «гострою, але короткочасною втратою поваги до самого себе», яке періодично трапляється у багатьох людей.
Причини сором’язливості можуть мати як вроджено-генетичне походження (деякі дослідники цієї проблеми, впевнені, що сором’язливість передається по спадку, так само, як зростання людини або розумові здібності або як схильність до деяких психічних захворювань), так і придбане.
Психологи переконані, що коріння сором’язливості потрібно шукати в дитинстві, коли людину не вчили приймати і любити себе таким, який він є. Постійно відкидаючи і не приймаючи якусь частину себе (особливість, недолік або недолік, нехай навіть він неістотний або зовсім надуманий), сором’язлива людина ховає її від оточуючих, побоюючись, що її знайдуть і якимось негативним чином (критика, невдоволення, насмішка, агресія) на неї відреагують. В основі сором’язливості і у свідомості соромливих людей завжди лежить механізм невигідного порівняння себе з певним зразком розкутості і впевненості.
Головна ж причина сором’язливості на думку психоаналітика і психотерапевта Миколи Нарицина це те, що у кожного сором’язливого людини є свій контролер, під чуйним впливом якого він постійно знаходиться. Це може бути або старший товариш, учитель, батько, або хтось інший, більш впевнене і знає що та як. І значимість його настільки висока, що сором’язлива людина завжди відчуває поруч присутність цього «екзаменатора». А так як «екзаменатор» в результаті постійно ставить «незадовільно» (Так що тільки з такого тупого як ти вийде! Що за нісенітницю ти верзеш! Як ти виглядаєш!), вибір будь-якого варіанту з можливих дій перетворюється на муку: адже що б не зробив, контролер завжди буде незадоволений. Такі люди, що знаходяться під уявним контролем, завжди стоять перед вибором найкращого варіанту дій, який їм дуже складно дається, адже всі власні слова і вчинки вони піддавати сумніву.
Всупереч існуючій думці, що сором’язливість завжди пов’язана з острахом отримати відмову, це не завжди так. У сором’язливого людини над яким невидимою тінню стоїть фігура його екзаменатора, немає страху сказати незнайомця «Здрастуйте!», просто в кожній окремій ситуації він ніяк не може вирішити, з якою інтонацією йому це сказати.
Всім сором’язливим людям психотерапевт Микола Наріцин радить в першу чергу зрозуміти, що їх контролер ЗАВЖДИ буде критично оцінювати їх дії та вчинки. Тому що для нього найголовніше в такому спілкуванні — топтати свого слабшого учня, друга, дитини. Навіщо? А для того, щоб піднестися за рахунок чужого приниження, або щоб сором’язливий один в один з днів не піднявся вище його рівня — як же він тоді буде їм управляти і маніпулювати? А сором’язливий і не підозрює, що насправді його впливовий контролер нічим його насправді не краще. Постійна присутність у житті людини не відповідає оцінки, даваемой авторитетною людиною, негативно впливає на самооцінку і планомірно розвиває у бідолахи самий справжній комплекс неповноцінності, і відповідно, посилює прояв сором’язливості. Така людина насправді починає думати, що з нього ніколи нічого не вийде. А насправді йому просто треба вийти з-під непотрібного впливу.
Деякі психологи переконані, що сором’язливість виникає внаслідок негативних подій, що сталися раніше. Негативний життєвий досвід, є у кожного з нас, і можливо, коли-то зазнали ряд невдач, і цього виявилося цілком достатньо, щоб сором’язливе поведінка закріпилося.
Ще однією причиною сором’язливості є те, що у людини відсутні комунікативні навички спілкування. Просто він не навчився спілкуватися з людьми і не знає, як почати і продовжити розмову.
СИТУАЦІЙНІ ПРИЧИНИ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ
Треба розуміти, що всі люди відчувають почуття сором’язливості, але одні при кожному випадку, інші лише в окремих ситуаціях. Є ситуації й обставини коли сором’язливість здається зрозумілою, зрозумілою та загалом нормальною.
Часто сором’язливість проявляється в нових і незнайомих ситуаціях. Відчуваючи себе прекрасно в колі близьких, людина може стати незграбним, зустрічаючись з незнайомими людьми. Також сором’язливість посилюється при зустрічах з людьми більш високого становища, в якійсь офіційній обстановці, або коли людина опиняється в центрі уваги.
Соціальна тривога – ось ще одна причина сором’язливості. Кожному знайоме почуття нервозності, що виникає в деяких ситуаціях (наприклад, зустріч з привабливим незнайомцем). Таке почуття є звичайною реакцією на страх виявитися не на висоті, бути відкинутим або осмеянным. Боязнь бути відкинутим — звичайне явище, але тільки у соромливих людей вона виникає частіше і буває більш інтенсивним.
Ми живемо в жорстокому і несправедливому світі, де сором’язливі і скромні люди часто стають об’єктами маніпуляції, де слабкість і вразливість людини використовується і зневажається за законом користі і грубої сили. Соромливих людей з-за вигоди або задля самоствердження весь час б’ють і напевно ще довго будуть бити, якщо вони на кінець не стрепенуться і не спробують позбутися від сором’язливості, стати впевненим і незалежним від чужої думки.
Про те, як боротися з сором’язливістю і як позбутися від сором’язливості, читайте в наступній статті.
