Цей твір присвячено бою людей з України за незалежність і свободу своєї батьківщини. Письменник досить непогано мав загальне уявлення історії своєї країни, він пишався сильними і хоробрими людьми, які не бояться віддати своє життя за незалежність свого краю. Саме про таких Н. В. Гоголь і написав у своїй роботі.
Основні персонажі – це два сини Андрій і Остап, і сам Тарас Бульба. Діти юні і сильні. Вони зовсім недавно прийшли з бурси, де здобували свої знання. Батько їх – літній вояка, багато чого бачив у своєму житті, багато чого знає і багато чого може розповісти. І для дітей своїх він побажав того ж самого, до кінця захищати свій рідний край, воювати і битися до своєї загибелі, якщо так пророчено долі своєї.
У творі розписується три загибелі. Гинуть діти Бульби. На багатті гине і він сам. Але всі три загибелі різні один від одного. Молодший дитина гине від руки власного батька…, з-за того, що він зрадив свій рідний край, відмовився від рідних, від друзів. Тарас Бульба не зміг подібне зрозуміти і забути, нехай навіть перед ним рідна дитина і стріляє в Андрія, хоча у сина було все, щоб стати кращим воїном на околиці, але почуття до коханої виявилися понад усе. Для батька ж немає ніякої іншої любові, як до батьківщини своєї, до своїх друзів. Син зрадив все – і він заслуговує загибелі.
Остап гине в полоні, багато, що йому довелося через це перенести, але не злякався старший. Він виявився зразковим сином Тараса. Навіть перед самою смертю, він не став просити пощади, він усе витримав гідно.
Загибель ж самого отамана – приклад справжнього подвигу в ім’я батьківщини своєї. Він згорає на попіл, який зробили ляхи для нього. Але не про це він розмірковує, коли його смерть так близька, а переживає за своїх друзів, яким загрожує ще більша небезпека.