“Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити”

Мені пощастило, що на початку мого життя, у дитинстві, мені попалися казки мудрого, милого фантазера – казкаря Андерсена. Тому що вони навчили мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, у перемогу доброго людського серця над злом. Самим світлим, казковим образом для мене назавжди залишиться героїня його казки “Снігова королева” ніжна Герда.

Серед холодної білої зими в одному невеличкому датському містечку в маленькому затишному будинку вкрився білими ніжними квітами кущ троянди. Бо доторкнулися до нього добрі руки людини, дівчинки Герди. Жила вона разом зі своєю бабусею та братом Каєм. І квітнути б цим трояндам, і жити б спокійно бабусі та онукам, якби скалка від дзеркала злого троля не влучила в око Каєві, а поцілунок Снігової королеви не заморозив вщент його серце. І тепер на весь світ хлопчик дивився холодними очима: снігові візерунки на вікні для нього краще, ніж живі квіти, а обіцянка королеви подарувати ковзани дорожче бабусю і сестру.

А що ж трапилося з маленькою Гердою після того, як проміняв Кай їхній затишний будиночок на льодяні палаци Снігової королеви? У яку далеку і важку дорогу вирушила ця дівчинка з “милим приязним личком, круглим і рум’яним,… неначе троянда”, щоб врятувати його. Не змогла її зупинити навіть жінка, яка вміла чаклувати. Все зробила чаклунка, щоб забула

Герда Кая, і побачивши троянди, згадала дівчинка про брата і втекла з чарівного саду. Ні добрі принц та принцеса, ні мудрі ворон з вороною не можуть допомогти їй. “Як втомилися її бідні ніжки! Як холодно й страшно було їй!” А тут ще й потрапила вона до розбійників. Жорстока маленька розбійниця так була розчулена добротою і силою любові Герди, що вирішила їй допомогти. Допомагають їй і стара лапландка, і північний олень. І все ж головні випробування довелося переборювати їй самій. Бідна дівчинка залишилася одна на тріскучому морозі, а обличчя її боляче сікли холодні сніжинки посланці війська Снігової королеви.

Та вона сміливо йшла вперед, все вперед. І ось нарешті він, Кай! Холодний, чужий, ворожий. І гарячі сльози від чаю та любові розтопили холодне серце Кая. І це було чудово! Тому що по дорозі додому навколо них розквітали троянди.

І я все думаю, чому ж маленька дівчинка Герда була сильніше за всіх чарівниць, і ніякі випробування не зломили її. І зрозуміла, що немає сил більше любов, добро, за велику віру у свою мрію.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: