Шолохов «Доля людини» тема

Велика Вітчизняна війна пройшла крізь долі мільйонів радянських людей, залишивши про себе важку пам’ять: біль, гнів, страждання, страх. Багато хто в роки війни втратили найдорожчих і близьких людей, багато зазнали важкі позбавлення. Переосмислення військових подій, людських вчинків відбувається пізніше. У літературі з’являються художні твори, в яких через призму авторського сприйняття дана оцінка того, що відбувається у важкий воєнний час.

Михайло Шолохов не міг пройти повз хвилюючою всіх теми і тому написав невеликий розповідь «Доля людини», торкнувшись проблематику героїчного епосу. У центрі оповідання події військового часу, що змінили життя Андрія Соколова — головного героя твору. Письменником докладно не описуються військові події, не в цьому завдання автора. Мета письменника — показати ключові епізоди, що вплинули на становлення особистості героя. Найважливішою подією в житті Андрія Соколова є полон. Саме в руках фашистів, перед лицем смертельної небезпеки проявляються різні сторони характеру персонажа, саме тут війна постає читачеві без прикрас, оголюючи сутність людей: мерзенний, підлий зрадник Крыжнев; справжній лікар, який «і в полоні, і в пітьмі свою велику справу робив»; «худенький такий, курносенький хлопчина», чотовий командир. Нелюдські муки довелося пережити Андрію Соколову в полоні, але головне те, що він зумів зберегти свою честь, гідність. Кульмінаційним моментом оповідання є сцена у коменданта Мюллера, куди привели змученого, голодного, втомленого героя, але і там він показав ворогові силу російського солдата. Вчинок Андрія Соколова (без закуски випив три склянки горілки: не хотів давитися подачкою) здивував Мюллера: «Ось що, Соколов, ти — справжній російський солдат. Ти хоробрий солдат». Війна постає перед читачем без прикрас: після втечі з полону, вже в госпіталі, герой отримує страшну звістку з дому про загибель своєї сім’ї: дружини і двох дочок. Важка військова машина не щадить нікого: ні жінок, ні дітей. Останній удар долі — смерть дев’ятого травня, в День Перемоги старшого сина Анатолія від руки німецького снайпера.

Війна забирає у людей найдорожче: родину, близьких. Паралельно з життям Андрія Соколова розвивається і сюжетна лінія маленького хлопчика Івасика, якого війна також зробила сиротою, позбавивши і рідних матері і батька.

Ось яку оцінку дає письменник двом своїм героям: «Два осиротілих людини, дві піщинки, закинуті в чужі краї військовим ураган небаченої сили…». Війна прирікає людей на страждання, але вона також виховує волю, характер, коли хочеться вірити, «що ця російська людина, людина незламної волі, выдюжит, і біля батьківського плеча виросте той, який, подорослішавши, зможе все витерпіти, все подолати на своєму шляху, якщо до цього покличе його батьківщина».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: