Школа гвардійських подпрапорщиков і кавалерійських юнкерів

Організація. 9.05.1823 р. за думки вів. кн. Миколи Павловича (згодом імператора Миколи I), була заснована в Санкт-Петербурзі школа гвардійських подпрапорщиков з метою давати військову освіту молодим людям, які бажали досягти офіцерського звання гвардійської піхоти. Головний нагляд над школою був доручений самому вів. кн. Миколі Павловичу, a на чолі її був поставлений штаб-офіцер гвардії, в допомогу якому призначалися ротний командир і 6 субалтерн-офіцерів; навчальною частиною завідував інспектор класів. Навчальний курс тривав 2 роки, на класні заняття належало щодня по 6 ч. a на фронтові — по 2 ч. Влітку рота виводилася в Червоне Село для несення військової служби разом з гвардією. Число навчалися в школі обмежувалося общею нормою подпрапорщиков в полках гвардії, по 24 год. на кожен; підпрапорщика в школі зберігали полкову форму. За своє утримання кожен вносив по 509 руб. в рік.

У 1826 р. при школі був сформований ескадрон юнкерів гвардійської кавалерії, і заклад отримав найменування «Школи гвардійських подпрапорщиков і кавалерійських юнкерів»; в ній було покладено містити 192 подпрапорщика і 99 юнкерів. Замість колишнього 2-річного курсу був 4-річний навчальний курс, причому в 2 молодших класах закінчувалося загальна освіта, a 2 старших присвячувалися військовим наукам. У 1843 р. школа перейшла у відання головного начальника військово-навчальних закладів. У 1859 р. внаслідок скасування звання подпрапорщика, школа була перейменована в Миколаївське училище гвардійських юнкерів. У 1864 р. училище було перетворено в Миколаївське кавалерійське училище, рота було скасовано і залишено лише ескадрон зі штатом у 200 юнкерів. Нове училище було утворено з 2 старших класів колишнього училища, a 2 молодших класу були відокремлені і перетворені в підготовчий пансіон (згодом Миколаївський кадетський корпус).

У 4.06.1890 р. в училище було засновано козача («Царська») сотня для підготовки козацьких офіцерів (наказ по ВВ №156). З 1909 р. штат сотні був у 120 юнкерів (25 — для юнкерів Кубанського і Терського Військ, 95 — для юнкерів дев’яти інших козачих військ, крім того, для Кубанського КВ понад штату виділялося ще 15 вакансій).

Юнкера Царської сотні були відомі в Петербурзі як виняткова по своїй відважності і видали стройова частина. Разом з козачою сотнею штат Миколаївського кавалерійського училища на початку 1914 р. налічував 335 юнкерів: 215 — в ескадроні і 120 — у сотні. Після початку Першої світової війни штат був розширений до 465 юнкерів, і училище перейшло на прискорений восьмимісячний курс навчання.

У виступі юнкерів у Петрограді в жовтні 1917 р. училище участі прийняти не встигло. Було розформовано разом з іншими військовими училищами. Вже до 10 лютого 1918 р. в його будинку і на його кошти були відкриті 1-е радянські кавалерійські Петроградські командні курси.

Вступ. У 1838 р. школа отримала нове положення, за яким до неї стали прийматися за конкурсного іспиту молоді дворяни від 13 до 15-річного віку, бажали служити в гвардії; в роті було покладено мати 120 подпрапорщиков, a в ескадроні — 108 юнкерів, з платою в роті — за 1.204 руб. a в ескадроні — за 1.254 руб. асигнаціями на рік.

За положенням 1867 р. в училище приймалися молоді люди віком не молодше 16 років з станів, не зобов’язаних рекрутської повинністю. Всі юнкера були зобов’язані вносити щорічну плату за 400 руб.; з 1890 р. ця плата була збільшена до 450 руб. Крім того, від юнкерів потрібний реверс у розмірі 300 руб. який повертався їм перед виробництвом в офіцери.

До 1912 р. право на вступ до училища мали:

1) вихованці, які закінчили курс в кадетських корпусах,

2) молоді люди зі сторони з обмеженнями, зазначеними у ст. 692 кн. XV С. В. П. 1869 р. вид. 3-е.

До складу ескадрону приймалися: казеннокоштными кадети, які мають не менше 8 балів за поведінкою і не менше 8 балів в середньому але наукам, і своекоштными — з платою за 550 рублів на рік.

В склад козацької сотні приймалися: казеннокоштными кадети, що належать до козачого стану, і сторонні молоді люди того ж стану при дотриманні умов, зазначених у ст. 692, кн. XV С. В. П. 1869 р. вид. 3.

Вступники в ескадрон зобов’язані були внести в забезпечення початкового облаштування при випуску в офіцери суму, розмір якої встановлювався начальником головного управління військово-навчальних закладів.

Навчання. Стосовно навчальних та стройових занять, заохочень, стягнень, правил внутрішнього розпорядку ескадрон і сотня керувалися правилами училища. У Петербурзі сотня розміщувалася в триповерховій будівлі училища, при якому спеціально для неї був побудований манеж і козачі стайні.

Випуск. Юнкера ескадрону, зараховані до 1-го розряду, випускалися корнетами у частини армійської кавалерії з роком старшинства в чині; відмінні ж з першорозрядної удостоювалися виробництва в корнети гвардійської кавалерії. Юнкера козачої сотні, на тих же підставах, проводилися або в стройові частини своїх козацьких військ, або ж в стройові частини регулярних та інших козачих військ.

Інше. в пам’ять того, що в училищі з 1832 по 1834 р. виріс знаменитий поет М. Ю. Лермонтов, при училищі в 1883 р. був відкритий багатий за своїм колекціям «Лермонтовський музей», a 1.10.1913 р. перед будівлею училища споруджений пам’ятник Лермонтову за проектом Б. Микешина (відкритий в 1916 р.). Тоді ж один із взводів отримав назву «Лермонтовского». Також дворі училища стояв пам’ятник випускнику композитору М. П. Мусоргському.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: