Що таке справжня вдячність – ось проблема, на яку намагається відповісти І. А. Ільїн в своєму есе.
Автора тексту хвилює, що сучасне людство не цінує прекрасного, природного в світі. Більшість людей, з обуренням говорить В. Ільїн, наділені заздрістю, жадібністю. Вони мало знають про подяки.
На думку автора, справжня вдячність, якій необхідно вчитися, – це добре, живе серце, що відповідає на любов любов’ю, радістю на доброту, очищає душу від заздрості і ненависті.
Я повністю поділяю точку зору автора, так як вважаю, що виявляти вдячність необхідно без слів, головне, щоб це була відповідь серця на доброту.
У творі Ст. Распутіна “Уроки французького” герой був.
Вдячний… своєї вчительки Лідії Михайлівні за те, що вона допомогла йому у важку хвилину. А вона й не могла вчинити інакше, бо мала добре серце. Довгі роки хлопчик, а потім вже знаменитий російський прозаїк, буде з великою вдячністю пам’ятати цю жінку і прославить її вчинок у своєму оповіданні.
В сучасній кінематографії подібна проблема піднімається часто. У фільмі “За ім’я моє” маленька дівчинка, яку всі зневажали і називали Фашисткою, була вдячна священика, що дав їй при хрещенні ім’я Анна. Для неї це багато значило, і вона відкрила батюшці свою душу. Виходить, вдячність – це потреба відповісти добром на добро.