Що таке приголосний твердий

Велике утруднення викликає у дітей молодшого шкільного віку вміння розрізняти м’які і тверді приголосні. Очевидно, що їх потрібно не зазубрювати, а навчитися чути. А для цього дитині необхідно підказати, як саме отримуються дані звуки — це дуже полегшить йому розуміння.

Завжди м’які і завжди тверді приголосні

Не всі приголосні в нашій мові бувають твердими і м’якими. Для початку потрібно, щоб ваша дитина запам’ятав ті з них, які бувають тільки твердими: Ж, Ш, Ц, а також завжди м’які: Ч, Щ, Ї. Для цього можна, наприклад, зробити пам’ятну табличку, де завжди тверді приголосні звуки будуть намальовані над синіми цеглинками, а завжди м’які — над зеленими подушками (вибір кольору заснований на тому, як дані звуки позначають в молодших класах).

Якщо дитина буде постійно бачити цю картинку, яку ви вкладете йому в робочий зошит або повісите над письмовим столом, то він швидко запам’ятає дані приголосні.

Як голосні «командують» приголосними

Потім ви поясните дитині, що інші приголосні можуть бути як м’яким, так і твердими. А ось підказати це допоможуть сусідні букви. Якщо після приголосного стоїть інший приголосний, то наш — твердий. Наприклад: стіл. Що стоїть після звуку? Значить, це твердий приголосний.

Голосні ж звуки «командують» згодний, що стоїть попереду, яким йому бути. Якщо це голосні: А, О, У, Е, И, то перед ними тільки тверді приголосні. А якщо це: І, Е, Ю, Я, Е, то — м’які. На м’якість попереднього приголосного вказує також і м’який знак.

Для того щоб дитина легше запам’ятав це, спробуйте пограти з ним. Запропонуйте йому докласти зовнішньою стороною вказівний пальчик до неба і виголосити по черзі склади, де є м’які і тверді приголосні. Наприклад: ТА — ТЯ, НА — НЯ. Дитина, завдяки цьому, зможе запам’ятати, як саме виходить приголосний звук. Він зрозуміє, що при утворенні м’якого приголосного мову як би зрушується вперед, а спинка трохи піднімається до неба. А от коли вимовляються тверді приголосні, цього не відбувається.

Кидайте дитині м’ячик, називаючи склад з твердим приголосним, а він вам нехай повертає м’яч, вже вимовивши його з м’яким. Наприклад: ЛА — ЛЯ, ЛО — ЛЕ, ЛИ — ЛИ і т. д.

У школі учням пропонують виділяти тверді і м’які приголосні за допомогою синього й зеленого кольору. Сині — тверді, а зелені — м’які. Виріжте кілька квадратів червоного, синього і зеленого кольору і запропонуйте скласти мозаїку слова. Голосні звуки дитина викладе червоним кольором, тверді приголосні, відповідно, синім, а м’які — зеленим кольором. Беріть для цього невеликі слова, з одного-двох складів: риба, слон, гілка, крейда і т. п.

Пограйте в «ланцюжок слів». Ви вимовляєте слово, що закінчується на склад з твердим або м’яким приголосним, а дитина називає наступне слово, яке з цього слова починається. Не забуваючи визначати вголос, який приголосний, твердий чи м’який був у цьому складі: вітри — риба — бублики — кіно і т. д.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам