Про таких поняттях як, правда і брехня замислювалися багато мислителів, що жили в минулому і живуть в сьогоденні. Здавалося б, всі люди розуміють і знають, що означають ці поняття. Ще існують поняття, як гірка правда і солодка брехня. Так чому ж, правда гірка? Та тому, що буває така правда, яка буде неприємна того, від кого її приховують. Розповівши таку правду, можна заподіяти людині біль і невідомо як він буде жити далі. Безсумнівно, багато людей переконані, що знати правду краще, якою б вона не була, ніж тішити себе надіями і слухати брехню. Звичайно ж, будь-яка людина має право знати всю правду.
Бувають такі ситуації, коли правда може стати згубною і люди воліють говорити неправду. Буває навіть так звана брехня на спасіння. Наприклад, твір М. Горького «На дні», в якому якраз і є ця сама брехня. Новий постоялець нічліжки говорив всім, що все буде добре, що не все так вже погано. Вмираючій жінці він не говорив правди, а переконував, що все у неї налагодиться. Хто-то скаже, що він вчинив не правильно, не чесно. А хтось буде стверджувати, що тим самим він скрасив останні хвилини життя вмираючої бідної жінки. І ті, і інші буду по-своєму мають рацію, адже у всіх свої погляди на життя.
Людина самостійно вирішує, що він хоче знати правду чи брехню. Зате як вирішити того, хто повинен як раз сказати іншій людині, або правду, або навпаки. Як вирішити для себе, що краще сказати людині, який напевно чекає тільки правду? Як вчинити у певній ситуації? Чи маємо ми право впливати на чужу долю і приховувати правду? На ці питання має відповісти сам чоловік, ніхто крім нього зможе зробити вибір. Я вважаю, що все-таки краще знати правду, ніж через брехню вдаватися до якихось ілюзій і на щось сподіватися.