Чудовий американський сатирик Вуді Аллен пару десятків років тому вивів на загальний огляд цікавий типаж — старіючого інтелектуала-очкарика, що перебуває у творчій кризі, не здатного, як універсальна машина, знову і знову видавати відмінний результат своїх праць і спасающегося від внутрішньої спустошеності інтрижками направо і наліво.
Ми, жителі тоді ще зовсім юної країни Росії, сміялися, спостерігаючи за пригодами персонажа, який тонув у своїх недореализованных проектах під акомпанемент лайки видавців, інвесторів або продюсерів. Тепер, двадцять років потому, нам не до сміху. Невротики заселили великі міста Росії, вони кидаються в своїх кабінетах зі скляними дверима, сигналять один одному в пробках, показуючи непристойні жести, глушать кінські дози кави з шести ранку і регулярно зривають терміни здачі проектів. Життя в режимі дедлайн. Докотилися.
Що таке невроз?
Поняття «невроз» придумали ще в середині XVIII століття в Англії. Термін ввів гомеопат Вільям Каллен. Це він сповістив світ про те, що «причини всіх страждань — в нервовій системі людини». Зигмунд Фрейд розвинув його ідеї, розглянувши невроз з іншого боку, маючи на увазі під ним хворобливий стан психіки, викликане сублімацією сексуального потягу. За Фрейдом, невроз – це хвороба людини виключно європейського, виключно высокосоциального, що далеко пішов від поклику біологічних інстинктів. З часів дідуся психоаналізу поняття неврозу було помітно розширено. Цим терміном стали позначати розгалужену групу психогенних розладів затяжного характеру. Зауважте, оборотних розладів. Тобто, говорячи про невротиках, ми зовсім не маємо на увазі хворих людей, за якими плаче психіатрична лікарня. Невроз — це функціональне порушення діяльності вищої нервової системи як наслідок глибинного психологічного конфлікту. Саме глибинність останнього і стала причиною такого широкого розповсюдження неврозів сьогодні.
У минулі часи ми не поспішали з головою зануритися в практичну діяльність. У людства завжди було час в чеховської манері посидіти на веранді, покопатися в собі, поміркувати про великому, так і просто помріяти. Тепер все інакше. Вихори інформаційних потоків крутять нами, уволакивая за своєю непередбачуваною траєкторією. У кого інформація, той і переможець (вміння працювати з інформацією — важливий фактор кар’єрного успіху). Швидше, вище, сильніше! У сьогоднішніх міських невротиків немає часу для запитань самопізнання. Зате у них по чотири телефону, дорогий костюм і бізнес-кейс, а під робочим столом завжди приховані кубинська сигара і пляшечка Jack daniel’s — розслабитися в п’ятничний вечір. З понеділка вони включаються в гонку за збільшення кількості продажів і зростання впізнаваності бренду або беруться за розробку нової концепції розвитку компанії. Коли їм зупинитися і подумати про себе?
З невротика — в дауншифтери
Невроз визначається формулою «Жити так, як живу, не хочу, а жити по-іншому не можу». Коли невротик знаходить можливим визнати, що він сам загнав себе в кут, порятунком для нього стає вихід із зони комфорту — зміна звичного ритму і умов життя на повністю протилежні. Ті, кого не влаштовує наявний стан речей, хто втомився від суєти і вже в курсі, що все суще — марно, слава скороминуща, а всіх грошей не заробиш, йдуть з невротиків в дауншифтери. «Сидячи на гарному пагорбі», міський невротик проходить шлях духовного прозріння і звільняється від соціального гніту. Тепер він може створити повну картину своєї особистості. Усвідомлення власного життєвого досвіду, бажання обіймати певну позицію щодо обставин і, нарешті, спроба самому створювати для себе бажані умови існування — ось шлях від невротика до нормальній людині. Прийти до цього допомагають психотерапія і (в особливо тяжких випадках) медикаментозне відновлення нормальної роботи нейромедіаторів у головному мозку. Адже наші думки матеріальні вони мають цілком конкретне вираження у вигляді співвідношення гормонів радості, зацікавленості і закоханості.
Як не стати невротиком в наш час
Профілактика неврозу куди приємніше, ніж її лікування, це знають всі. Але, піклуючись про здоров’я тіла, ми забуваємо, що душа також потребує гігієни.
По-перше, зрозумійте у кожного свій п’єдестал. Визначтеся, чого ви хочете від життя і від себе самого, і не витрачайте час і нерви на порожні спроби залізти на чужій постамент. Він зовсім не коштує таких зусиль, він не ваш, вам там не буде комфортно.
По-друге, засвойте просту істину щастя — тільки в людях. Не в роботі, у створенні шедеврів мистецтва і не в порятунку світу. Ви будете щасливі тільки тоді, коли вам буде з ким розділити і успіхи, і гіркоту втрат. Людина — істота стадна, в самоті йому стають не потрібні ні гроші, ні слава.
По-третє, намагайтеся не обростає шкідливими звичками. Куріння і алкоголізм потужно б’ють по лімбічній системі, зносячи геть моральні якості, загрожуючи всьому, що вам дорого. Виберіть більш здорові способи боротьби зі стресом — активний відпочинок і спорт!
Виконуючи ці нескладні рекомендації, ви мінімізуєте ризик стати міським невротиком. Зате з вас вийде цілісна особистість, гідна поваги і наслідування. А «почухування» почуття власної важливості — запорука психічного здоров’я і довгих років щасливого життя! Займайтеся улюбленою справою. Не дозволяйте нав’язаним соціальним стереотипам і меркантильності підмінити розкіш людського спілкування і тепло, яке ви можете дарувати вашим близьким. І невроз вам не страшний!