Що таке літературний напрям

Перед тим як розбиратися з конкретними літературними напрямами, методами, стилями, спочатку слід довідатися, як тлумачаться в теорії ці поняття.

Художній метод — це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожний художній метод (за винятком модернізму) має відповідний літературний напрям. Напрям користується певним методом, заснованим на ньому.

Літературний напрям — це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника. Категорія напряму передбачає об’єднання митців на основі єдиного методу, а також певну схожість індивідуальних стилів. Кожному літературному напрямку відповідає сукупність творів, які мають спільні характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві — класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантного (провідного) напряму нерідко стає назвою цілого періоду, а його часові межі — поза періоду (бароко, романтизм, модернізм).

Основні літературні напрями:
— бароко (XVII — XVIII ст.);
— класицизм (XVIII — початок XIX ст.);
— сентименталізм (друга половина XVIII — початок XIX ст.);
— романтизм (кінець XVIII — початок XIX ст.);
— реалізм (друга половина XIX ст.);
— модернізм (кінець XIX — XX ст.);
— імпресіонізм, символізм, неоромантизм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм тощо;
— постмодернізм (з 1980-х рр..).

Літературні напрями можуть мати складові частини. Ці розгалуження напрямів називають течіями чи школами.

Стиль — сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Поняття стилю сьогодні є багатогранним. У літературознавстві також спостерігається багатозначність цього поняття. Дослідники розглядають:
— стиль епохи, стиль напряму й течії;
— стиль письменника і стиль певного періоду його творчості; стиль твору і стиль його окремого елемента.

Найпоширенішим у науці про літературу є розуміння стилю як індивідуальної творчої манери, «творчого обличчя» окремого письменника. Отже, індивідуальний стиль — це прояв сукупності особливих істотних ознак таланту письменника в конкретному художньому творі або у всій його творчості, індивідуальне втілення художнього методу.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: