Напевно, всім людям хочеться, щоб всі друзі, сусіди і навіть зовсім незнайомі перехожі завжди ставилися до них уважно, по-доброму, любили і поважали, щоб ніхто не робив зауважень.
Але тепло і увагу потрібно заслужити, адже ніхто нічого не робить просто так. По-доброму, з теплом і увагою оточуючі люди ставляться тільки до вихованому, ввічливої людини. Тільки таку людину всі люблять і поважають. І у нього є вірні та надійні друзі, з якими ніколи не буває нудно.
Так, такій людині і самому ніколи нудьгувати, адже він живе за суворим розпорядком. Вранці вихований учень встає, робить зарядку, вмивається, прибирає постіль, акуратно одягається. Потім допомагає мамі або бабусі готувати сніданок і накривати на стіл. Вдень — якщо тільки він не в школі — обов’язково допоможе бабусі прибрати в квартирі, поллє квіти, погодує кішку або риб в акваріумі, не полінується начистити взуття собі і молодшому братові, сходити в магазин за хлібом або за молоком. І ввечері у нього все розписано по хвилинах. І така зайнятість, всі ці справи — прояв ввічливого уваги до оточуючих, в першу чергу, до своїх близьких і, звичайно, до самого себе. Ввічлива людина завжди піклується про рідних і друзів, завжди готовий допомогти їм.
І це правильно, тому що, якщо добре розібратися, всі люди на білому світі допомагають один одному, працюють один для одного. А значить, вони працюють для кожного з нас. Будівельники будують будинки, двірники приводять в порядок дитячі майданчики і двори для ігор і прогулянок, лікарі лікують від хвороб, вчителі дають знання, садівники доглядають за деревами.
Чому ж нам не бути уважними, ввічливими й добрими по відношенню один до одного? Адже насправді це не так вже й важко!
Неважко поступитися в трамваї або автобусі місце літній людині.
Неважко вітатися з людьми при зустрічі і говорити їм «до побачення», «усього найкращого» при розставанні.
Неважко бути охайним, причесанным і вмитий, щоб оточуючим людям було приємно спілкуватися.
Неважко допомогти по дому старшим, наприклад не розкидати по кімнаті свої речі і складати на місце іграшки.
Звичайно, щоб тебе вважали ввічливою людиною, цього мало, правил ввічливості набагато більше. Але для початку необхідно, щоб ось з цієї самої хвилини кожен сам для себе твердо вирішив стати ввічливою людиною. Потім, щоб з’явилися нові чудові і вірні друзі. Потім, щоб мама, тато, бабуся, дідусь, вихователі і вчителі і навіть зовсім незнайомі люди стали поважати тебе.