Щастя досягає той, хто прагне зробити щасливими інших і здатний хоч на час забути про свої інтереси, про себе

У всі часи творчі люди намагалися розкрити, зобразити щасливої людини, вловити той момент щастя, який хоч раз в житті переживає кожен, але не кожен здатний зрозуміти цього. Невловимість щастя не раз доводиться в художніх творах. Нерідко це стан поети порівнюють з волелюбною птицею, яка не може жити в клітці. Як правило, людина буває сліпим в такі хвилини. Щастя, як правило, сприймається тільки в порівнянні з горем, тобто з його втратою. Втративши щось важливе, людина раптом починає розуміти, наскільки йому було добре, як він був раніше щасливий. Невловимість щастя пояснюється ще й тим, що у кожної людини воно своє. Люди всі різні, тому те, що в одного викликає цей стан, іншого абсолютно не діє. Так, наприклад, Нагульнов, головний герой роману Шолохова “Піднята цілина”, відчуває це стан на зборах партосередку, коли вирішується вступити в партію коваль Іполит Навіжений. Головна героїня роману Булгакова “Майстер і Маргарита” щаслива тільки тоді, коли знаходить свого коханого і залишається з ним назавжди. А безногий Льонька герой оповідання Горького “Пристрасті-мордас-ти” на сьомому небі, коли випадковий знайомий приносить йому різних комах в барвистих коробках. Таким чином, абсолютно різні обставини можуть викликати це невловимо прекрасний стан. Однак у будь-якому випадку, так чи інакше, набуття щастя пов’язане з оточуючими людьми.

Для багатьох це стан можливо тільки в тому випадку, коли і близькі люди також відчувають щось подібне. Напевно, одним з головних ворогів щастя можна вважати самотність. Чоловік

– істота соціальна, тому його важко сприймати окремо від його оточення. Тільки серед таких же людей він може відчувати себе щасливим. Більш того, щастя можна вважати неповним, якщо воно не межує з любов’ю. Як правило, цей стан не любить егоїстичних людей. Тільки той, хто здатний відмовитися заради іншого від своїх інтересів, здатний відчути легкий дотик щастя.

Життя головної героїні роману Булгакова “Майстер і Маргарита” з боку багатьом здалася б цілком благополучною, і багато жінок мріяли опинитися на її місці. Люблячий, хоча і вічно зайнятий чоловік, гарна квартира в центрі Москви, стійке положення в суспільстві. Однак все це не принесло Маргариті спокій та гарний настрій. Вона довго відчувала себе нещасною, поки не зустріла його,… Майстра. Тільки в його маленькій квартирці, розташованої в напівпідвальному приміщенні старого будинку, вона була, як вдома. Тільки тут їй було по-справжньому добре. Маргарита зовсім було вирішується кинути чоловіка і оселитися разом зі своїм коханим, однак дізнається, що Майстер безслідно зник. Саме в цей момент головна героїня розуміє, наскільки їй доріг Майстер. Вона у що б то не стало прагне відшукати його. Маргарита зовсім забуває про себе і живе, як у сні. Жінка раптом усвідомлює, наскільки мало їй потрібні всі ті блага, якими була оточена її життя з самого заміжжя. Все це не йде ні в яке порівняння з тими прекрасними миттєвостями, які вона пережила зі своїм коханим. Одне тільки його присутність надихало і окриляло молоду жінку. Одні лише спогади про те часу, коли Майстер працював над своєю книгою, а вона поралася по господарству, наповнюють її невимовним сумом. Маргарита мріє тільки про одному, знайти свого коханого, знову знайти втрачене щастя. Біль втрати настільки сильна, що її в цей момент не зупиняє навіть операція з самим Сатаною.

Їй доводиться дуже важко під час балу, організованого Воландом і його свитою, однак думка про те, що вона у що б то не стало побачить свого майстра, надає їй сили. Маргариту не лякають ні дивні гості торжества, ні нестерпний біль у руці і коліні. Заради свого щастя з коханим вона готова забути навіть про саму себе. З іншого боку, головну героїню не можна дорікнути в егоїзмі. Коли їй розповідають історію нещасної жінки-вбивці, вона намагається допомогти їй, використовуючи своє єдине бажання.

У підсумку Маргарита домагається свого, усі її страждання винагороджуються повністю. Воланд виконує свою частину угоди, і Майстер залишається з нею навіки. Він заспокоюється і забуває про свій роман, про своїх душевних поривах і муках, про образи, заподіяні йому різними видавництвами і критиками. Вони живуть у маленькому будиночку на березі океану. Молода жінка цілком щаслива, адже її коханий тепер повністю належить їй, а вона – йому. Маргарита все робить для того, щоб її коханий був щасливий. І це їй значною мірою мірою вдається. Майстер, після стількох бур і розчарувань, нарешті знаходить розраду і спокій з коханою жінкою.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: