До написання Фонвізіним комедії “Недоросток”, це слово використовувалося для позначення людини не достригшего повноліття (в той час 21-го року). Назва твору не відноситься безпосередньо до Мітрофанушке – головному герою комедії, а навпаки охоплює ціле покоління того часу.
Головними темами цієї комедії стали проблеми дворянського виховання і моральність дворян того часу.
Так яка ж головна ідея, укладена Фонвізіним в назві та змісті цього твору? А вона проста. Автор хотів розповісти читачеві, про те, що недоросток так і залишиться таким неосвіченим і дурним до кінця життя, і це відноситься не тільки до конкретного героя. Митрофанушка, це сатиричний образ, з допомогою якого автор висміює молодих дворян того часу. У наші дні, ім’я головного героя цієї комедії стало прозивним і синонімом слів невіглас, дурень та неук.
При буквальному перекладі імені Митрофан”, виходить словосполучення “виявляє свою матір”, що безпосередньо відноситься до змісту комедії “Недоросль”. Автор усіма силами намагався показати нам “маминого синка”, що виріс в… оточенні неуків і дурнів. Фонвізін підкреслює те, що хлопець не дурний і здатний, але не хоче використовувати свій розум для навчання та виконання домашніх робіт. З цього випливає другорядна тема даної комедії: навіть якщо юний дворянин наділений розумом, бажанням вчитися і розвиватися, то ці риси будуть знищені батьками і вчителями маленької дворянина. Фонвізін говорить про те, що дворянських дітей потрібно виховувати як громадян своєї країни і майбутніх її діячів, а не як нахлібників і невігласів.
Підводячи підсумок, можна сказати, що назва комедії описує і охарактеризовывает ні конкретно хлопчика по імені Митрофанушка, а ціле покоління юних дворян того часу. Але хто винен? Як з цим боротися? Після прочитання твору, стає ясно, що виною всьому оточення і середовище, в якій виросли дворянські діти, а рішення цієї проблеми вимагає великої кількості часу. Такі “Недоростки” зустрічаються і в 21-му столітті, що підкреслює актуальність цього твору і в наші дні.