Садко короткий зміст

Гусляр по імені Садко живе
у місті Великий Новгород, не багатий, але дуже гонористий, любитель по застіль
ходити.

Так проходить багато
свят, але незабаром його перестають кликати на бенкети. Так закінчується
перший бенкет, другий і третій. Похмурий
гусляр йде до Ільмень-озера, на якому сідає грати в свої гуслі і
поринає він у свою музику з головою, не помічаючи, як вода в озері починає
колихатися. Незабаром він повертається додому.

Через деякий час історія продовжується.
Його знову не кличуть в гості і він знову йде до озера, на якому знову грає в
гуслі, знову хвилюється вода і знову він цього не бачить.

Знову про нього все забувають…
Але в цей раз на Ільмень-озері відбувається диво, з нещодавно тихих і мирних вод
з самої глибини вод з’являється глибоководний цар. Він обіцяє Садко, що
допоможе йому, за те, що той так чудово грав. Цар пропонує посперечатися з
купцями, що той зможе в озері зловити золотих рибок, а цар морський йому в
цьому допоможе.

Садко так і робить, напаивает
купців, кличе до озера і виловлює при них трьох золотих рибок. Купці
розуміють що були неправі і віддають йому свої коштовності.

Садко багатіє на очах і
ось іже у нього красиві палати і начебто всі його фантазії вже
втілені…

Одного разу він кличе на свій бенкет
все знати, все здорово напиваються і починають розпитувати у Садко у чому ж
секрет його багатств. Садко довго не говорив в чому причина, але в підсумку здався і
розповів. Йому не повірили і він знову посперечався вже з іншими купцями на
тринадцять тисяч рублів.

Садко вирішує викупити всі
товари у купців, щоб ті розірвали договір.

Він прокидається і дає наказ
своїй дружині даючи кожному значну суму грошей. Дружинники йдуть в
торгові ряди і все скуповують. Сам робить теж саме.

Але на наступний ранок коли
Садко дає дружині суму грошей він дізнається, чт товари на прилавках не збавляються
а лише зростають. У підсумку він скуповує вдвічі більше вчорашнього і відправляється
додому з надією, що це був весь можливий товар.

І наступного ранку він
відправляється на базар, але всі його надії були вбиті, так як товару стало втричі
більше ніж було вчора.

Садко розуміє, що скупити
весь наявний товар у торгових рядах не є можливим навіть для нього, адже
товари починають поповнюватися і закордонними і те, що не дивлячись на те кількість
грошей які він має місто Великий Новгород з усіма його купцями куди багатше
його.

Садко розумію, що все це
було відмінним уроком для нього. Засмучений чоловік прощається зі своїми
грошима і передає їх щасливим купцям. А на ті гроші, що у нього залишаються,
він будує кораблі, тридцять штук.

Садко вирішує, що він більше
всього бажає подивитися інші землі. Через кілька російських річок він випливає
в прекрасне море, де не видно ні кінця, ні краю і, повернувши на південь він прибуває
в Золоту орду.

 

 

На тих землях він зміг продати
всі свої товари і заробив стільки грошей, що знову став багатий. Він наказує
дружині всі гроші скласти в бочки, і збирається в дорогу додому на рідні землі.

Але щастя продовжаться
недовго, так як на цьому шляху його застає великий шторм яких він не бачив до
цього. Садко починає розуміти, що це морський цар шумить за те, що Садко
давно не приносив данину. Садко наказує своїй дружині викинути бочку срібла
за борт, але це не допомагає, а море бунтує ще сильніше. Тоді Садко вирішується
кинути бочку золота в морі, в данину могутньому цареві, але і це не допомагає, а вода
гуляє дужче. І тоді Садко розуміє, що цар вимагає голови. Садко і
його дружина кидають жереб, але кожен раз він випадає на Садко. Ну, що тут
зробиш, змирився зі своєю долею, так і стрибнув, н перед стрибком дав вказівки
дружині своїй. Всі свої заощадження і землі він віддає церквам, дружині, дітям і
дружині. Бере улюблені гуслі в руки і стрибнув з борту вниз. Вода вщухає, і кораблі
продовжують свій шлях.

Садко втомлюється плисти і
занурюється у сон на невеликому плоту. Прокинувся він у володіннях морського царя.
Цар попросив молодого гусляра сьиграть йому на гуслях і гусляр почав грати.
Пісня була настільки заводна, що цар так розтанцювався, що танцював вже
кілька діб, а буря на воді стала
ще більш могутньою і грізною ніж була до цього.

Багато кораблів тоді зазнало
аварії, багато людей загинуло. І став народ молитви співати Миколі Можайському, щоб той допоміг, чим зміг. Тоді святий спустився в море і тихо-тихо став давати
настанови гусляру, що б той порвав всі струни, а коли в подяку цар
запропонує їй руку красунь своїх, що б той вибрав останню, ту
яку звуть Чернавушкой. Тільки найголовніше ніякого блуду вночі.

   

Садко так
і зробив. Заснув у ліжку з Чернавушкой він прокинувся на березі Чернавы. А
недалеко від нього стояли його кораблі. Ніхто і не повірив, яким дивом Садко
врятувався. Гусляр побудував церкву святого Можайському і більше ніколи не плавав
на кораблях.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: