Честь і совість… На мій погляд, це найважливіші людські гідності. Саме вони є рушійною силою розвитку особистості. Страшно уявити, що було б з людьми, якщо б вони не володіли цими якостями. Але я почну по порядку…
Честь здавна вважалася нашими мудрими предками головним людським якістю. Згадаймо таке прислів’я, як “Бережи плаття сновові, а честь змолоду”. Вже з ранніх років нас привчають бути чесними, порядними, справедливими, і це невипадково! Честь – не просте слово, воно несе в собі величезну силу значення і незрозуміле почуття. Її не можна відняти, її можна тільки втратити.
Прикладом чесності і порядності завжди в нашій країні були служиві люди, солдати і офіцери російської армії. Згадаймо повість А. З Пушкіна “Капітанська дочка”. Важливий момент у творі – звільнення Маші Миронової з допомогою Пугачова. Ми з вами прекрасно знаємо, що Пугачов був ватажком бунтівників і не був зобов’язаний допомагати Петру Андрійовичу, але він вчинив по совісті. На мою думку, честь і совість сплетені між собою міцним ланцюгом. Неможливо уявити одне без іншого. Після того, як Машу вирвали з жахливих лап Швабрина, Гриньов сказав Пугачову, ворогові: “Але Бог бачить, що життям моєї радий би і заплатити тобі за те, що ти для мене зробив. Тільки не вимагай від мене того, що огидно честі… моєї християнської совісті”. Ось ці заповітні слова! Пройшовши стільки випробувань, герой не забув про свій обов’язок, обов’язок перед Вітчизною.
А чи є в нинішній час такі люди. Що відбувається зараз з честю і совістю людей? На перший погляд, можна взагалі стверджувати, що ці поняття зараз застаріли, нікому не потрібні. Згадаймо, наприклад, наших чиновників. Люди далеко не бідні, за посади і не повинні бути такими, втім, це не настільки важливо, скільки власних коштів у кожного, найбільше цікавить: чому і куди діваються ті гроші, які виділяються на різні потреби населення, але не дістаються їм повною мірою. І де ж тут справедливість? Де совість і честь людей, які за службовим своєму зобов’язані служити народу?
Можна до безкінечності наводити такі приклади, тільки, дорогі друзі, давайте не будемо забувати, що наше суспільство не без добрих людей. Є й такі, які допомагають бідним, працюють на добровільних засадах, люди, які є спонсорами дитячі будинки. І поряд з безчесними “одиницями”, про яких не залишиться і доброго слова, в нашій пам’яті навічно будуть імена багатьох, справжніх, чесних і совісних людей, героїв, таких, наприклад, як майор Сергій Соняшник, який врятував ціною свого власного життя солдата-новобранця.
Ні, не зникли з нашого життя ці високі слова – “честь” і “совість”! Інакше загинуло б людство!