Роман Фадєєва «Розгром»

Життя романі А. А. Фадєєва «Розгром» дала політичне завдання. Цей твір побачив світ у 1927 році. Автор на сторінках свого беззмінного творіння показав, як громадянська війна і революція переробляє людей.

У романі немає вигадки, тут переосмислений і зображений той життєвий матеріал, який був у розпорядженні Фадєєва. «Розгром» — твір, що складаються з 17 глав, всі разом вони створюють художнє і текстове єдність.

В оповіданні прийнято умовне ділення на три частини. Перша — цілих вісім вступних розділів, протягом яких дається тільки своєрідна експозиція. Тут розвиток сюжету ніби навмисне сповільнюється.

Перші сторінки роману намічають зіткнення характерів головних героїв, складаються такі опозиції: Левінсон — Морозка. Морозка — Мечик. Ці сюжетні лінії поки прокладені пунктиром, чіткими ж вони стають, починаючи з дев’ятого розділу. Саме там дія розвивається бурхливо і стрімко, герої перевіряються в напружені моменти бойових битв, показують внутрішні якості у вчинках.

Перша частина роману дає зображення загону Левінсона, який вже місяць стоїть на відпочинку в маленькому селищі. Люди погано несуть службу, стали лінивими і безвідповідальними. Боячись знищення, командир піднімає загін по тривозі і веде його в безпечне місце.

Друга частина «Розгром» Фадєєва обмежена головами «Мечик в загоні» — «Вантаж». Гортаючи сторінки твору, ми застаємо загін в постійних переходах і в безперервній боротьбі. Мета партизан — пройти на вільну від ворога територію.

Цікавою особливістю цієї частини роману стає відсутність зображення битв. Автор звертає своє і наше пильну увагу зовсім не на це. Він з особливою ретельністю малює мирні епізоди, адже саме тоді відбуваються найбільш напружені ситуації: смерть Фролова, конфіскація свині у сім’ї корейця, очікування результату розвідки Метелиці.

Письменник уважно стежить і показує не битви й бої, а внутрішні переживання героїв, їх думки, ставлення до подій. У цій частині роману чітко та остаточно вимальовується обличчя кожного персонажа.

Остання структурна складова «Розгрому» ознаменована найбільш напруженими головами «Трясовина» і «Дванадцять». Саме в них описаний розгром загону, дозвіл всіх існуючих конфліктів.

Роман Олександра Олександровича Фадєєва позбавлений гучних і пафосних революційних фраз, обітниць вірності ідеалам, є поставлена в основу загибель партизанського загону, що опинився в пастці у супротивника. Але навіть ця трагедія показана тихо, а не пишномовно.

Завдяки реальному, а не приукрашенному зображенню подій початку 20 століття роман «Розгром» став таким популярним. Звичайно, не варто скидати з рахунків і фігуру більшовика Левінсона, який так чітко приймає рішення, що ніхто в загоні і не підозрює, що ця людина може відчувати сумніви. Саме таких командирів і потрібно вважати справжніми.

Левінсон чудово розумів і усвідомлював свої слабкі сторони, але ніколи не дозволив собі показати їх підлеглим. Виховати волю та мужність можна тільки своїм прикладом, а в образі командира не може бути й найменшого натяку на слабину.

Розкривши перед нами людські якості Левінсона, його душу і переживання, Фадєєв не принизив героя, а, навпаки, возвеличив в очах читачів, змусив ще більше любити і поважати.

Герой-більшовик Фадєєва стоїть на голову вище подібних діючих осіб у інших авторів. «Розгром» зайняв гідне місце серед різних творів про громадянську війну.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: