Річ в оповіданні Осоргина “Пенсне”

У своєму оповіданні “Річ” Михайло Осоргин одушевляє прості речі домашнього вжитку. Все те, без чого ми вже не уявляємо своє життя, до чого давно звикли і з чим можемо легко розстатися, наділене у письменника характером, думками і здібностями до переміщення. Вони з предметів перетворюються в головних персонажів оповідання, хіба що тільки не говорять.

Це забавні герої, кожен з яких наділений особливою зовнішністю і характером. Капелюх – актриса, яка передражнює свого власника, у неї є смішне обличчя актора-забулдыжника. Висить пальто, схоже на нетверезого людини, у нього жалюгідна душа. Чайник – добряк комік, напевно, з-за його особливості пускати пар через великий ніс, свистіти і закипати. Годинник не тільки ступають ритм, але і можуть захворіти, кашляти. Книги говорять і дихають, швидше за все, тому що зроблені з деревини, а дерево дає нам кисень.

Наділити речі такими якостями могла тільки людина глибоко самотній, яким доводиться часто бувати в тиші, присвячувати багато часу читанню і споглядання своєї квартири. Він сам зізнається, що на протязі багатьох років спостерігає за речами в своєму будинку.

Хто з нас не втрачав різні дрібниці: закладку від книжки, ключі від квартири, пульт від телевізора? І у кожного з нас закрадалася думка, що в цьому винен хтось інший. А може бути, самі ключі втекли в курний кут, щоб посміятися над нами. Осоргин розповідає нам, що насправді деякі речі дуже люблять подорожувати. Вони… наділені самостійним розумом і здатні до переміщень, якщо для цього створюються відповідні умови.

Для письменника самим цікавим і цікавим було пригода його пенсне. Напевно, саме пенсне було для письменника дуже близьким другом, бо воно постійно перебувало на його переніссі, разом вони читали книги і писали історії. І ось це пенсне теж вирішило відправитися погуляти. Герой відчуває неабияке роздратування від такого свавільного вчинку його пенсне, він навіть спеціально тупотить ногами, щоб хоч розчавити його. Історію зникнення пенсне він розповідає всім своїм знайомим. Це теж вчинок дуже самотньої людини, таким чином, він створює навколо себе ажіотаж, привертає увагу, всім цікаво взяти участь у пошуках пропажі, до нього починають ходити друзі і знайомі, будувати свої теорії і припущення.

Пенсне нарешті знайшлося, так само несподівано як зникло. Вона повернулася до свого господаря з винуватим виглядом. Але на цьому його пригоди не закінчилися. Герой знову приводить в будинок своїх знайомих, щоб показати їм фокус з несподіваною появою втраченої речі. А коли інтерес до нього пропадає, то і пенсне більше не має такої унікальної цінності. Письменник пише, що пенсне від сорому покінчила життя самогубством, воно впало і розбилося на дрібні осколки. А може бути, наш герой сам по необережності розбив своє пенсне, адже тепер у нього є нове, а старе вже нікому не цікаво.

Але все ж, речей не варто відмовляти в праві на самовизначення.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: