На жаль, більшість з нас в повсякденному житті звикло акцентувати увагу лише на негативних емоціях. Повсякденна рутина справ і турбот затягує людину у вир безпросвітного буття, і він добровільно позбавляє себе великих і малих щоденних радощів.
Варто лише замислитися і відразу стає очевидним, що щира радість завжди і скрізь доступна кожному з нас. Никляев загострює увагу, на звичці оточуючих соромитися своєї радості. «Не потрібно приховувати радості! Треба вчитися культурі радості!» закликає нас автор.
Автор тексту міркує про набуття радісного світосприйняття і важливість створення культури радості. Ця проблема дуже турбує письменника. Сама позиція письменника зрозуміла й очевидна. Він дотримується думки, що обравши шлях радості, людині в рази легше протистояти життєвим труднощам і поневірянь. І навіть у найтрагічніші моменти, обраний принцип сприйняття життя збереже її, як у свій час він врятував Михайла Пришвіна.
Мені дуже близька позиція автора. Я згоден, що відсутність у людини вміння радіти позбавляє його головного — довгого і плідного життя, віри в себе і оточуючих.
Солдат Червоної армії — Соколів, з повісті Михайла Шолохова «Доля людини», служить яскравим прикладом стійкості духу і здатності знайти радість в житті. навіть перенісши страшні нестатки, життєві потрясіння. Пройшовши через втрату сім’ї, смерть сина, полон, Соколов не зламався, не втратив надії і знайшов у собі сили взяти на виховання хлопчика-сироту, подарувавши йому і собі радість і сенс життя.
Іншим прикладом гідним наслідування служать долі паралімпійців. Яскраві, трагічні, всі такі пронизливі й різні, але всі об’єднані одним найголовнішою якістю — умінням знаходити радість життя не дивлячись, ні на що і всупереч усьому!
Олег Крецул, вже будучи віце-чемпіоном Європи з дзюдо, потрапив у важку автомобільну аварію, в якій загинула його дружина, а він втратив зір. Але Крецул не тільки зміг впоратися з обставинами, але й повернутися в спорт. ставши згодом чемпіоном Європи, світу та призером Параолімпіад в Афінах і Пекіні. Ставши прикладом мужності, віри в себе, нескінченного потоку оптимізму і життєвої радості.
Кожному з нас необхідно навчитися відчувати радість навіть у низці одноманітних і важких буднях життя. Знаходити радість у простих миттєвості буття, формуючи радісне світосприйняття.