Проблема добра твір

Добро і зло… Одвічні філософські поняття, в усі часи тривожні уми людей. Розмірковуючи про відмінність цих понять, можна стверджувати, що добро, звичайно ж, приносить близьким тобі людям приємні переживання. А зло, навпаки, хоче принести страждання. Але, як це часто буває, буває важко відрізнити добро від зла. “Хіба таке може бути”, – спитає інший обиватель. Виявляється, може. Справа в тому, що добро часто соромиться сказати про свої спонукання до вчинку, а зло – про свої. Ласкаво навіть іноді маскується під маленьке зло, і зло може робити те ж саме. Ось тільки вона сурмить про те, що воно – велике добро! Чому так відбувається? Просто добра людина, як правило, скромний, йому в тягар вислуховувати подяку. Ось він каже, зробивши добру справу, що це, мовляв, йому зовсім нічого не варто. Ну а зло? Ох вже це зло… Воно любить приймати слова подяки, причому навіть за неіснуючі благодіяння.

Дійсно, важко розібратися, де світло, а де темрява, де справжнє добро, а де – зло. Але поки живе чоловік, вона буде прагнути до добра і до приборкання зла. Треба тільки навчитися розуміти справжні мотиви вчинків людей і, звичайно ж, боротися зі злом.

Російська література не раз зверталася до даної проблеми. Не залишився до неї байдужим і Валентин Распутін. В оповіданні “Уроки французького” ми бачимо душевний стан Лідії Михайлівни, яка дуже хотіла допомогти своєму учневі позбутися від постійного недоїдання. Її добрий вчинок був “замаскований”: вона грала зі своїм учнем на гроші в “чику” (так називалася гра на гроші…). Так, це не етично, не педагогічно. Директор школи, дізнавшись про це вчинок Лідії Михайлівни, звільняє її з роботи. Але ж вчителька французької мови грала з учнем і піддавалася хлопчикові, тому що хотіла, щоб той на виграні гроші купив собі їжі, не голодував і продовжував вчитися. Це по-справжньому добрий вчинок.

Хочеться згадати ще один твір, в якому порушується проблема добра і зла. Це роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита “. Саме тут автор говорить про неподільності існування на землі добра і зла. Це прописна істина. В одній із глав Левій Матвій називає Воланда злом. На що Воланд відповідає: “Що б робило твоє добро, якби не існувало зла?” Письменник вважає, що справжнє зло в людях, в тому, що вони за своєю природою слабкі і боягузливі. Але зло можна перемогти. Для цього в суспільстві необхідно затвердити принцип справедливості, тобто викриття підлості, брехні і підлабузництва. Еталоном добра в романі є Ієшуа Га-Ноцрі, який у всіх людях бачить тільки хороше. На допиті у Понтія Пілата він говорить про те, що готовий нести будь-які страждання за віру і добро, а ще про свій намір викривати зло у всіх його проявах. Від своїх ідей герой не відмовляється навіть перед лицем смерті. “Злих людей немає на світі, є люди нещасливі”, – говорить він Понтія Пілата.

Таким чином, вічна проблема – що є добро і що є зло – завжди буде хвилювати розуми людей. Завдання лише в тому, щоб перевага завжди була на боці добра!

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: