Про заздрість

З усіх мерзот в першу чергу потрібно гнати від себе заздрість. Вона проникає в тебе непомітно і дуже швидко виїдає зсередини.

Найважче для заздрісника те, що йому ніхто не заздрить.

З усього нині існуючого одна лише посередність не знає заздрості.

Якщо не хочеш страждати, не будь заздрісним.

Заздрість є занепокоєння (незадоволення) душі, що випливає з того, що бажаним нам благом володіє інша людина, якого ми не вважаємо більш нас гідним володіти ним.

Нічого не стоїть той, кому заздрять.

Краще бути предметом заздрості, ніж співчуття.

Заздрять тільки тому, з ким не сподіваються зрівнятися.

Заздрість людей показує, наскільки вони відчувають себе нещасними; їх постійну увагу до чужого поведінки — наскільки вони нудьгують.

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його.

Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість гнилизна для кісток.

Заздрість для розуму — що біль для ока. Від заздрості ослернуть може розум.

Краще бути предметом заздрості, ніж співчуття.

Співчуття отримати досить легко, заздрість ж потрібно заробити.

Всі жаліють слабких, заздрість ж потрібно заробити.

Заздрість — мати злоби і ненависті.

Заздрість — це таке особливе почуття справедливості. Буває двох видів: корислива і безкорислива. Корислива — «Хочу, щоб у мене це було!» безкорислива — «Хочу, щоб і у нього цього не було!».

Немає почуття корисніше заздрості. Воно зміцнює віру в себе і допомагає поблажливішими ставитися до успіхів цих дрібних негідних людей.

У заздрості, серед іншого, закладена і любов до справедливості.

Ховай своє щастя, уникаючи заздрості, але не порушуй жалості.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам