Одне з найвідоміших творів Горького “Дитинство” відноситься до тієї категорії літератури після прочитання, якій у людини змінюється світогляд і сприйняття життя. У цій повісті розповідається про життя хлопчика, який живе у не дуже благополучній сім’ї та відповідно дитинство його не таке, як у інших дітей. Всі рядки твору не вигадка, а взяті з життя автора.
Безсумнівно, повість Горького це немов моменти з його біографії адже читач занурюється в період дитинства автора. Цей твір слід читати практично всім, адже тут можна знайти чимало відповідей на питання, які і зараз актуальні, а також проаналізувати відносини батьків і дітей. Чим далі читаєш, тим більше стає шкода головного героя і з’являється величезне бажання надати хоч якусь допомогу хлопчикові.
Підростаючий хлопчик жив у родині. Але одного разу його батько помер, і головний герой змінює місце проживання і живе у бабусі.
Був момент, коли героя дуже сильно побили. Хлопчик замислюється про те, що допомоги чекати не від кого, потрібно розраховувати тільки на самого себе. У його сім’ї часто були скандали і бійки. Природно все це порушує психіку дитини, і змінюють його сприйняття життя. Але на щастя у хлопчика був друг циган. Хлопці дуже сильно дружили і допомагали один одному у всіх непростих ситуація.
Хлопець дійсно дуже багато натерпівся у своєму житті і зокрема в дитинстві. Безліч побиття і принизливих ситуацій, причому від своїх рідних людей. У хлопчика сильний характер і зламати його всередині практично неможливо і він, не дивлячись на всі труднощі, дивиться в майбутнє з надією на краще. Все більше переконується в тому, що тільки він сам зможе допомогти собі все це пережити.
Герой виростає і дійсно стає людиною. Хлопець отримує належну освіту, робить непогану кар’єру і взагалі просто стає справжньою людиною. Багато в чому йому треба дякувати свою бабусю, яка передала йому свій характер, який звик постійно боротися і всьому суперечити.
Твір роздум за оповіданням Горького Дитинство
Повість “Дитинство” являє собою автобіографічний опис життя Максима Горького. Автор, досягнувши зрілого віку, звертає навчений життєвим досвідом погляд на своє минуле. Головний герой… твори – Альоша Пєшков, так звучить справжнє ім’я письменника. Хлопчик з волею долі опинився “покинутий” в сім’ю своєї матері, а безпосереднім його вихованням після смерті батька стали займатися дід і бабуся. При цьому вплив дорослих на життя дитини цим не обмежувалося. У будинку проживало ще безліч різних людей – родичі, мешканці, і всі вони в тій чи іншій мірі надавали вплив на формування особистості хлопчика, на його виховання, навіть якщо самі того не хотіли.
Життя Альоші і його родини дуже непроста, в ній багато труднощів і проблем, головною з яких можна назвати нестабільність, деяку непередбачуваність і неспокійно. У ній майже немає тепла, комфорту, мало розуміння. Також сім’я була дуже бідною, і хлопчикові навіть не на що було купити книгу для занять у школі, з-за чого на уроки його не пускали.
Крім матеріального неблагополуччя дитинство хлопчика було затьмарене ще безліччю інших випробувань – морально-етичного характеру. Горький став свідком і учасником суворих законів купецької середовища. У його родині вважалося нормальним, якщо дід б’є бабусю, йде безперервна боротьба за спадкове майно матері, діти знущаються над іншими дітьми, якщо ті слабкіше їх і т. д.
Важкий слід у душі головного героя залишила низка смертей його близьких. Альоші рано довелося пережити смерть батька, братів, матері, загибель Циганка.
Однак і хороше теж було в житті хлопчика. Втіленням добра, світла і тепла була для Альоші його бабуся, людина воістину духовний, моральний. Бабуся і онук були дуже близькі, саме завдяки їй, в душі хлопчик ще жевріла надія, що в цьому світі є хороші достойні люди. Вона заклала в ньому любов і прагнення до життя, віру в добро, віру в краще.
Ще одним світлим променем у житті Альоші став Добру Справу. Людина цей був добре освіченим, в той же час хлопця завжди тягнуло до знань, до науки, тому йому було з ним цікаво.
Таким чином, головна ідея твору полягає в словах самого автора, де він говорить, що в дитинстві представляє себе “вуликом, куди різні прості, сірі люди…” складали свій життєвий досвід, знання та думки.