Цей герой займає впливову посаду в Москві — він керуючий у казенному домі, вдівець, батько сімнадцятирічної Софії. Засланні належить до консервативних дворян, які бояться змін у суспільстві. Всі дії комедії розгортаються в будинку Фамусова.
Образ Фамусова в комедії «Горі від розуму» можна скласти з перших же явищ п’єси.
На самому початку, заставши свою доньку наодинці з Молчалиным, своїм секретарем, що живуть у його будинку, Засланні висловлюється на тему освіти та виховання. Слід усвідомлювати, що думку Фамусова — це думка дворянського суспільства того часу в цілому.
В «Горі від розуму» Засланні виступає в ролі противника освіти, ворога розуму і всього нового, т. до. все це несе загрози його благополуччю. Причину розпущеного поведінки своєї дочки він знаходить в читанні книг: «Всю ніч читає небилиці, і ось плоди від цих книг!» Але не тільки читання, на думку Фамусова, сприяє зародженню вільних думок, але й освіту взагалі. Батько молодої дівчини з скрухою говорить про те, що іноземні вчителі, навчання мистецтвам — все йде не на користь дворянських дочок, освіту їм ні до чого, адже воно не стане в нагоді в сімейному житті: «Далися нам ці мови! Беремо ж побродяг і в будинок, і за квитками, щоб наших дочок всьому вчити, всього — і танців! і співу! і ніжностей! і вздохам! Як ніби в дружини їх готуємо скоморохам».
Найкращий приклад для дочки — приклад батька, вважає Засланні. Про себе батько Софії каже, що він «чернечим відомий поведеньем». Але він лукавить, адже за мить до того, як почати лаяти свою дочку, він відверто загравав зі служницею Лізою.