Поет і поезія твір

Тема поета і поезії у творчості російських поетів має глибокі історичні корені. Вперше вона виникає і розвивається у творах поетів-філософів XVIII століття – Ломоносова і Державіна. У XIX столітті її продовжувачем став Пушкін. Питання про призначення поета, про сутність поезії в житті найбільш трагічно звучить у творчості Михайла Юрійовича Лермонтова. За еволюції даної теми в поезії Лермонтова можна спостерігати становлення талановитого поета-гуманіста. У ранній строк для Михайла Юрійовича поет – це художник, який прагне вилити на папері ті почуття, що правлять його душею. Новий день несе свіжі переживання, колишні думки залишаються у віршах, а творець захоплений новою ідеєю. Про це описує автор у своєму ранньому вірші “Поет”.

По мірі розвитку поглядів поета на світ (після поразки повстання декабристів, наступу реакції) літературний герой з пристрасного, одержимого перетворювача світу перетворюється в не здатного ні до чого людину. Він повний сил, подібно до Печорину, але не знає, до чого їх прикласти. Поезія, на думку автора, уподібнюється кинжалу: раніше він був серйозним знаряддям, нині – лише коштовну прикрасу. В той самий історичний термін поет не бачить можливості для себе бути натхненником перетворень, володарем душ:

У наше століття зніжений чи не так ти, поет,

Своє втратив призначення,

На злато промінявши ту політична еліта, якої світ

Вслухався в німому благоговенъе?

Вірші Лермонтова наповнюються болем, стражданням, відчуттям незборимого самотності. Автор і його герой метушаться, не знаючи, до чого тепер їх життя, поезія, творчість:

Дивлюсь на майбутність з острахом,

Дивлюся на минуле з тугою

І, як злочинець перед стратою,

Шукаю колом душі рідний.

Лермонтов у своїх прагненнях змінити світ самотній, тому в його віршах з ще більшою силою звучить тема розгубленості, нудьги, духовної самотності. В очах сучасників, що оточують його, поет постає егоїстом, зверненим лише до своїх переживань і розчарувань. Сам же автор відчуває себе подвижником, готовим до зухвалим… перетворенням в ім’я людства:

Я існувати хочу! хочу печалі

Любові і щастя на зло;

Мій розум розпестили

І дуже згладили чоло.

У жодного поета ще не були так гарні хандра, нудьга, самотність, невіра в любов. Здатність до передачі мелодійності, музичність мови, більш того в сумі, показала найбільший талант Лермонтова, його тонке відчуття ритму. Образи золотий хмаринки, самотнього вітрила зливаються з образом автора, який пливе в повній самоті по хвилях бурхливого життя. Він перетворюється в споглядальника подій, не намагається їх змінити, а лише бажає передати атмосферу сучасності для нащадків, для нас. Ця відстороненість, дистанційованість від подій – результат не бажання піти від реальності, а відобразити її як можна правдивіше, без прикрас. Поет показує фальш любові, дружби, дорікає своїх співвітчизників в легковажності:

Сумно я дивлюся на наше покоління!

Його прийдешнє – иль порожньо, иль темно.

Між тим, під тягарем познанья й сомненья,

У бездіяльності постаріє воно.

Ми бачимо, що, звертаючись до майбутнього, Лермонтов уподібнюється пророку. Доля таких людей сумна – самотність, невизнаність сучасниками, відчуженість, але I як раз такі особи рухають нас на подвиги, пом’якшують злобу, несуть радість нащадкам. Про це говорить сам поет в одному I з останніх своїх віршів “Пророк”:

З тих пір, як вічний судія

Мені дав всеведенъе пророка,

В очах людей читаю я Сторінки злості й пороку.

Проголошувати я став любові

І правди чисті ученья:

У мене всі ближні мої

Кидали скажено каміння.

Лермонтов довів своє покликання пророка. Його твори хвилюють душі читачів кінця XX століття.

Розквіт творчості поета припадає на строк після смерті Пушкіна. Але Михайло Юрійович не був усунутий “сонцем російської поезії”, а, навпаки, став гідною зміною йому, розвиваючи і поглиблюючи в своїй творчості вже дещо інші мотиви. Його вірші здобули безсмертя, а їх автор – всесвітнє визнання та любов багатьох поколінь читачів. Самотній при житті, Лермонтов і після смерті залишається загадкою для нас.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам