Почуття провини: користь і шкода, як позбутися


Почуття провини: користь і шкода, як позбутисяХто з нас не стикався в своєму житті з почуттям провини? Це хворобливе відчуття часто доставляє незручності, тисне на нас. Хоча почуття вини несе не тільки негативну функцію. Адже саме з його допомогою ми можемо відрізнити добро від зла. Воно допомагає нам співпереживати навколишнім.

Якщо з якихось причин ми порушили свої обіцянки, підвели іншої людини, не виконали зобов’язань, то відразу ж виникає почуття провини. Воно стає підставою для появи інших неприємних відчуттів, наприклад, тривоги або напруги, незручності або самобичування. Але, на думку психологів, почуття провини – це ознака психологічного здоров’я людини. Про це пише соціальний психолог Девід Майєрс. Він говорить, що саме завдяки можливості відчувати провину ми стаємо кращими. Людина усвідомлює негатив від свого вчинку, розуміє, що зрадив власні моральні цінності, не виправдав чиїхось сподівань. Почуття провини дозволяє нам уникати подібних вчинків у майбутньому. Воно змушує нас вибачитися перед іншими людьми, запропонувати свою допомогу. Ми стаємо більш уважними до оточуючих, більш чуйними. Взаємини з родичами, друзями і колегами поліпшуються, стають людянішими.

Почуття провини залежить від характеру людини. Якщо ви пред’являєте до себе серйозні вимоги, якщо ви намагаєтеся відповідати високій заданої планки, то і почуття провини буде з’являтися частіше. Воно схоже на знак, на покажчик, наставляющий на правильний шлях. За допомогою цього неприємного, але дуже корисного відчуття ми можемо відрізнити добро від зла. Дослідник психології емоцій Керрол Ізард стверджує, якби в нашому суспільстві ніхто не відчував провину, то жити в ньому було б небезпечно. Хоча в реальному житті тривога і напруження часто можуть негативно позначитися на наших діях. Вони можуть стати причиною безглуздого самобичування. Тому варто дізнатися, як боротися з почуттям провини.

Збентеження, сором і вина

Почуття провини: користь і шкода, як позбутися

Головна особливість, якою володіє почуття провини – це осуд самого себе. У кожної людини є моральні правила – не красти, не брехати, не порушувати обіцянок і так далі. Якщо з якоїсь причини, в реальності чи уяві, людина помиляється, не відповідає власним моральним правилам, то він намагається виправити ситуацію. Почуття сорому – це соціальне почуття. Тут страх йде через неприйняття суспільством ваших вчинків, відкидання або виключення вас з соціальної групи. Почуття сорому розвиває в людині комплекси, він починає вважати себе гірше за інших. Він може вирішити, що не відповідає суспільству в плані освіти, матеріального стану, гардеробу та інших ознак. Наслідки почуття сорому – бажання не з’являтися в суспільстві, сховатися. Почуття збентеження виникає несподівано, воно пов’язане з «втратою обличчя», невідповідністю власними правилами. Зазвичай збентеження супроводжується незручністю і розгубленістю.

Цінність почуття провини

До напруги або тривоги, які з’являються з-за почуття провини, додається і жаль. Людина шкодує, що здійснив певний вчинок, не усвідомлює, що міг вчинити інакше. Хоча тягар провини досить важкий, але і позитивна якість у нього теж присутня. Ми відтворюємо образ правильного вчинку, того, як ми могли повести себе в ситуації. Саме співчуття спонукає нас до покаяння. Ця тема була широко представлена філософами-экзистенциалистами. Вони стверджували, що каяття допомагає людині обрати себе. Це важкий духовний працю, але результатом стане істинний шлях, можливість знайти самого себе. Після цього настає прощення.

Почуття провини в психології

Існує ряд емоцій, які називаються універсальними – це страх, печаль, здивування. До цієї категорії можна віднести і провину. Деякі дослідники, наприклад, психоаналітик Жак Лакан, вважали, що почуття провини може бути вродженим. Схожі думки висловлювала Мелані Кляйн. Вона говорила, що провина виникає в перші місяці життя. У цей період дитина відчуває змішані почуття до своєї матері. Він одночасно може любити і не любити її.

Показово те, що почуття провини часто відсутня у людей з психічними захворюваннями. Тому вважається, що ця емоція свідчить про здорову психіку. Зигмунд Фрейд називав цю частину особистості «Над-Я», вона відповідає за виникнення моралі. І не треба вчитися, як позбутися від почуття провини, потрібно зуміти прийняти його. Також важливо відрізняти реальне почуття провини від того, що ми самі собі придумали.

Часто виникає маніпуляція почуттям провини. Цю емоцію легко культивувати, тому багато людей нею користуються. Як часто наші старенькі родичі, бабусі й дідусі, нарікають на те, що ми не можемо їх часто відвідувати. Вирішальним аргументом у скаргах стає фраза, що вони скоро помруть, і відвідувати буде вже нікого. Природно, що такі слова чинять сильний тиск. Ми починаємо відчувати провину, страждати за свою неуважність, через невідповідність встановленим правилам. Ми придумуємо собі ідеальний образ, а потім укоряем себе з-за власної недосконалості. Більше того, почуття провини здатне змусити людину карати себе. Із-за нього ми ставимо свої інтереси на другий план, віддаючи перевагу інтересам інших людей.

Якщо постійно відчувати почуття провини, то і відношення людини до самого собі стане набагато гірше. Щоб цього не сталося, необхідно ретельно обдумувати всі свої вчинки і рішення. Якщо це почуття не уявне, якщо ви дійсно винні, то варто загладити свою провину перед іншою людиною. Як би просто це не звучало, не кожен чоловік здатний грамотно проаналізувати свої вчинки. Єдиним рішенням, яке він приймає, буде деструктив, культивування власних помилок, погіршення ставлення до самого себе. Іноді все це супроводжується виникненням ворожості або ненависті до тих людей, яких ми образили. Інший варіант розвитку подій – це психологічний захист. Ми ніби закриваємо двері до власного почуття провини, намагаємося нікого туди не пускати, намагаємося заховати цю емоцію. Але такий спосіб працює тільки перший час.

Невиправдане почуття

Почуття провини: користь і шкода, як позбутися

Почуття провини в психології – це досить складна емоція, часом вона буває оманливою. Тобто, ми начебто нічого поганого не зробили, однак почуття провини чомусь виникає. Часто така ситуація з’являється у матерів. Якщо мати залишить дитину під наглядом іншої людини, а сама відправитися відпочивати і розважатися, то почуття провини не буде залишати її протягом усього вечора. Хоча по суті нічого поганого мати не зробила. Іноді хибне почуття провини переслідує людину, вижив в аварії. Він вважає себе винним у тому, що інші люди загинули. Оманливе почуття провини вимагає спокути, і це вимога зростає і збільшується з кожним днем. Природно, що ми відчуваємо переживання як і при щирому почутті провини. Основа уявної провини – це відчуття власної безпорадності. Людина не могла змінити результат аварії, але це визнання власного безсилля втілюється в почутті провини. Психологічна захист спотворює сприйняття. Виникає відчуття, що людина просто забрав шанс вижити в іншого, хоча це не так.

Стан, коли почуття провини виникає без жодного приводу, називається невротичної виною. Вона схожа за своїми проявам на справжню емоцію, однак є і свої специфічні риси. При невротичної вини ми постійно повторюємо: «Я як завжди винен». Це почуття виникає в дитячому віці. У цей період людина не може точно сказати, чого варто очікувати від себе, не може вірно трактувати власні вчинки. Наприклад, настрій і поведінку його матері для нього недоступне, він не може бути відповідальним за нього. Часто люди культивують у собі провину за розлучення батьків, за їх хвороба і проносять її через роки, а то й через десятиліття. Природно, що дитина не може бути винним у розлученні, проте виникла і закрепившееся почуття провини робить вплив на все подальше життя. І як впоратися з почуттям провини, щоб не страждати за помилки інших людей? Необхідно ще раз продумати всі причини цієї емоції, поглянути на них під іншим кутом, з висоти власного віку і досвіду.

Правильний вибір

Типова ситуація – ми вибираємо відпустку, який вже давно планували, замість догляду за хворими батьками. Відразу ж виникає почуття провини, яке отруює весь наш відпочинок. Ми вже не так радіємо сонцю і моря, воліємо гризти себе за свої вчинки. Ще один приклад – це невірність чоловіка. Він обіцяє коханці піти до неї, кинути дружину, проте із-за її стану здоров’я або жалю цього не робить. Тобто, чоловік йде від вибору, воліючи замість складної ситуації вселити почуття провини.

Не можна сказати, що всі наші дії, провини чи помилки можна оцінювати з однієї точки зору. В житті бувають досить складні ситуації, які змушують нас на певні дії. Не так просто провести межу між добром і злом, адже її просто не існує. Якщо вірити Іммануілу Канту, то брехня завжди є злом. Але в житті трапляються приклади благородної брехні, неправди на спасіння. Поліцейські брешуть терористам, щоб змусити тих звільнити заручників. Буде така брехня вважатися злом?

Почуття провини: користь і шкода, як позбутися

Часто проблема почуття провини виникає з-за конфлікту між емоціями та боргом. У цьому випадку ми завжди будемо відчувати провину незалежно від обраного шляху вирішення. Ця ситуація описана в оповіданні «Людина на годиннику» Миколи Лєскова. Примітно, що розповідь заснований на реальному випадку, це додатково підтверджує, що життєві ситуації досить неоднозначні. За сюжетом розповіді головний герой стоїть на посту у Зимового палацу і чує, що в Неві тоне людина. Йому заборонено йти з посади, але необхідність врятувати людське життя переважає почуття обов’язку. В результаті головний герой відчуває провину за порушення присяги і готовий понести будь-яке покарання. Він отримує двісті різок, і ця міра навіть радує його. Схожі життєві ситуації були у кожного. Основними факторами, на які ми звертаємо увагу під час болісного вибору – це уявлення про хороше і погане, наша совість.

Як залишатися собою

На думку Жака Лакана, ми можемо відчувати почуття провини виключно із-за неможливості звернути увагу на власні бажання. Варто зробити застереження, що мова не йде про те, що потрібно втілювати в життя всі збочені або злочинні бажання слідувати за кожною незначною примхою. Тут мається на увазі життєва сила, яка здатна наповнити смислом наше життя. Ми знаємо безліч прикладів, як музиканти та художники створювали унікальні шедеври, незважаючи на голод або жахливі умови. Саме так ми можемо прийти до самостійності, якщо будемо слідувати власним бажанням. І тут не потрібно озиратися на думку оточуючих, підлаштовуватись під когось. Ми самі вибираємо дорогу, життєвий шлях, по якому будемо йти.

Почуття провини (якщо воно справжнє) з’являється, коли наші вчинки відрізняються від тих уявлень, які ми самі собі ставимо. Ми ніби перестаємо відчувати власну цілісність. Сильне почуття провини провокує сильний сором або біль. Ми не дозволяємо жаліти себе, більше занурюємося в зневіру. Ми перестаємо бути собою.

Робота з почуттям провини

Перш ніж писати, що потрібно робити з почуттям провини, варто визначитися, чого робити точно не потрібно. Ніколи не можна довіряти вирішення проблеми алкоголю – це тільки посилить почуття. Не потрібно виправдовуватися, тому що зазвичай це не працює. Але і забувати про вини, намагатися заховати її глибоко, не звертати на емоцію уваги теж не можна.

Почуття провини: користь і шкода, як позбутисяВірним способом вирішити проблему буде переосмислення себе. Ви повинні зрозуміти свої справжні бажання, усвідомити вчинені помилки. І ці бажання і вчинки повинні бути прийняті вами. Не варто лякатися своїх устремлінь. Чим більше ви від них тікаєте, тим сильніше буде розвиватися почуття провини.

Усвідомлення вирішення проблеми може прийти не відразу, але через якийсь час ви точно зрозумієте, що безвихідних ситуацій не буває, що все вирішується, якщо добре подумати. Якщо ви дійсно винні, то можете подякувати своє почуття провини за оперативний сигнал і почати шукати шляхи вирішення проблеми. Вибачтеся, запропонуйте відшкодувати збитки чи втрати. І головне, зробіть висновки. Тоді в майбутньому ви зможете легше адаптуватися до ситуації, будете знати, як себе вести.

Але часто буває, що мучить почуття провини вже після всіх цих дій. Начебто ви все зробили правильно, але на душі залишився осад. Іноді цей осад переростає в сильне переживання, від якого, як здається, просто неможливо позбутися. Що робити в цьому випадку?

В першу чергу варто звернутися за допомогою до родичів або друзів. Висловіть їм все, що вас гризе. Вони пояснять вам, що почуття провини вже в минулому, що не варто зациклюватися на ньому, потрібно жити далі і йти вперед. Так, ви можете проговорити це самостійно, але часто думка іншої людини виявляється для нас більш вагомим, ніж власні доводи.

Хоча деякі дорослі і розумні люди цілком можуть вирішити цю проблему без сторонньої допомоги. Просте питання: «Навіщо я продовжую себе мучити?» легко позбавляє нас від нав’язливого почуття провини. Причому якщо ви продовжуєте відчувати себе винуватим вже після цього питання, то ви просто самі затримуєте провину. Причин цьому може бути кілька. Це і бажання створити образ в очах інших людей. Раптом вони вважатимуть вас черствим, якщо не побачать почуття провини? Або людина може рятувати себе цією емоцією. Не завжди потрібно чітко відповідати на питання: «Навіщо я тримаю в собі почуття провини?» Іноді досить просто озвучити його в підсвідомості. Питання може допомогти витіснити постійне почуття провини.

Часто почуття провини пов’язане з умінням прощати. Багато людей ставлять перед собою високі вимоги і часто не можуть пробачити самих себе. Ставтеся до себе м’якше, якщо і це не допомагає, то вимагайте пробачити себе. Хоча тут варто зробити застереження, щоб уміння прощати самого себе не перетворилося в погану звичку. Деякі занадто швидко прощають, продовжуючи здійснювати дурні або некоректні вчинки. Це властивість має виступати як доповнення до роздумів і усвідомлення власних дій.

Деякі люди настільки глибоко відчувають провину, що зробили її частиною своєї особистості. Це почуття стало звичкою, без якої вони не можуть уявити свій світ. У цьому разі причини почуття провини досить складні, тут варто ретельно працювати з особистістю.

Постійне почуття провини культивується негативним світоглядом. Якщо людина завжди бачить світ у чорному кольорі, то він гірше починає ставитися до себе. Отже, постійно відчуває провину. Варто змінити ставлення до життя, подивитися на світ з іншого боку, частіше посміхатися і бачити прекрасне в навколишньому. Тоді почуття вини буде поступово зникати.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: