«Перший день в школі» твір

Школа, напевно, це саме веселе час в моєму житті. Коли я ходила в дитячий сад, то мріяла скоріше піти в школу. У той час школа для мене була чимось цікавим, загадковим, місцем, де діти дорослішають, вміють заводити друзів і віддано дружити. Я дуже хотіла піти в школу, тому я дуже хвилювалася в перший день. Я встала рано вранці, щоб встигнути одягнутися. Мама зав’язала на моїх ще тоненьких волоссі два великих білих банта, приготувала букет айстр для моєї першої вчительки. Я була ще зовсім сором’язливою дівчинкою і всього боялася, тому в школу привела моя мама.

З порогу школи мене зустріла моя перша вчителька, як же я вдячна їй за все, вона зустріла мене з посмішкою, я досі пам’ятаю ту посмішку і її добрі очі. Вона привела мене в клас, де вже були інші діти: хлопчики в сорочках і дівчинки з великими білими бантами. Всі галасували, сміялися, всі були радісними у цей перший день нового життя, яку я ніколи не забуду.

Нас, першокласників, таких красивих і скромних, школа зустріла оплесками, ми йшли назустріч нового життя. Тепер вже ми знали, точно — нас чекали в школі.

Перший день у школі закінчився, як мені здавалося, дуже швидко, але запам’ятався на все життя. Це був самий хвилюючий день у моєму житті, день, з якого було розпочато зовсім інше життя — весела, трохи складна, і дуже цікава. Тут, у школі, я дізналася: який відданою буває дружба і яким дружним може бути клас. Найважливішою людиною у моєму шкільному житті завжди була перша вчителька, яка відкрила мені всі таємниці шкільного життя, навчила всьому, що вміла сама, допомагала, коли було важко, давала нові знання. Вона зустріла мене в перший шкільний ранок, і вона ж проводжала всіх нас, своїх учнів, коли ми закінчили молодшу школу.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: