«Пам’ять про Ввв» твір

Коли кажуть «Велика Вітчизняна війна» переді мною постає картина запеклих боїв і битв; біль — фізична від ран, і душевна, що мучить людей, які втратили своїх близьких у ту пору. Але що значить війна для сучасного суспільства? Як ставляться нинішні люди до ветеранів, до пам’яті про великих боях і про загальні героїв? Саме про це змушує задуматися читача своїм текстом Л. Матрос.
Говорячи про цю проблему, автор з жалем визнає, що воєнні роки йдуть вдалину з пам’яті современностии «у зовнішній атрибутиці повсякденному житті поступово зникає все те, що нагадує про неї». І він правий, адже підростає нове покоління, яке, на жаль, не цікавиться проблемами минулого», їм набагато цікавіше думати про сьогоднішній день. Все частіше ми стикаємося з такою ситуацією, що для сучасного покоління Велика Вітчизняна війна ставати лише відлунням минулого, про яке згадано в підручниках з історії. Не дарма Матрос вважає тему перемоги особливо актуальною в наші дні, тому що Велика Перемога показала, «як могутні й непереможні люди Землі, коли вони керовані мудрістю пошуку шляхів об’єднання сил добра і гуманізму проти зла і людиноненависництва».
Я повністю поділяю погляд автора, мені близька його біль. Я також вважаю, що тема народній пам’яті дуже актуальна в наш час, коли в світі ми щодня стикаємося з великою кількістю неприємностей. Спираючись на це, я вважаю, що неможливо виховати повноцінну людину, не навчивши його поважати предків, історію країни
Велика Вітчизняна війна створила цілу поетичну антологію епохи. Важливість народної пам’яті не раз наголошувалося в творах видатних письменників. Таким чином вони показали нам, що ці події священні для всього народу. Ми повинні пам’ятати про тих, хто загинув, і з повагою ставитися до ветеранів.
Згадаймо, хоча б, «Обеліск» Василя Бикова, де подвиг вчителя, розстріляного фашистами, не був забутий.
Також, наприклад, можна згадати повість Кондратьєва «Сашка».
Говорячи про цьому творі, не можна пройти повз таких понять, як мужність, честь, сміливість і відвага. Саме цими якостями володів головний герой повісті. Сашка. Хоч цей герой зовсім ще юний, але до своєї професії ставитися дуже серйозно.
Нікого не залишають байдужими події тих років. І дуже приємно те, що з часом ми не перетворюємося на рабів-манкуртів із відомої легенди, що не пам’ятають свого минулого.
Головне — пам’ятати воістину великі слова А. С. Пушкіна: «Повага до минулого — риса, що відрізняє освіченість від дикості».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: