Островського “Свої люди – поквитаємось!” твір

Олександр Миколайович Островський – один з найвидатніших російських драматургів. Він отримав вищу юридичну освіту. Певний час письменник працював у Московському комерційному суді. Життєвий досвід, накопичений при роботі, він заклав в основу свого майбутнього творчості.

Одним з перших творів, створених автором, стала п’єса “Свої люди – поквитаємось!” . Спочатку назва п’єси носила іншу назву – “Банкрут”. Довгий час п’єса не могла добитися успіху. Так як після опублікування її в 1850 році, вона була заборонена до постановки на сцені театрів. Варто відзначити також, що сам Островський опинився під наглядом поліції.

Багато сучасники віднесли п’єсу до жанру трагедії, хоча сам Островський назвав свій твір комедією. Перша п’єса демонструє глядачеві і читачеві ті риси поетики, які притаманні всім майбутнім творам драматурга. Тут йде зосередження думки на проблемах морального характеру. Саме ця проблема допомагає по-новому поглянути на соціальну сторону життя. Вона також веде до розуміння сімейно-побутової проблематики.

П’єса поєднує в собі досить складну структуру композиції. Вона нагадує і нарис, де описується побут людей, і інтригу, яка тримає читача в напрузі протягом усього твору. Експозиція твору доволі сповільнено. Така структура допомагає авторові передати досить жорсткий характер сім’ї купця Большова. Безліч сцен допомагають читачеві зрозуміти світ сім’ї купця, який відображає більшість процесів, що відбуваються в суспільстві на той час.

Сюжет твору вбирає в себе один з найпоширеніших сюжетів того часу. Випадки шахрайства в середовищі купців хвилюють громадськість. Герой п’єси – Самсон Большов – бере в борг гроші у своїх друзів купців. Однак коли приходить час повертати борг, купець робити цього не хоче. Герой не знає, що робити в даній ситуації. Він оголошує всім про те, що він став банкрутом. Прізвище героя мовець – Большов. З цього випливає те,… що він має велике стан, яке він передає на рахунок прикажчика Лазаря Подхалюзина. Для того, щоб зміцнити частина угоди, купець віддає прикажчика свою дочку. Герой відправляється у в’язницю, з нагоди боргу. Він щиро приймає на віру те, що Лазар зможе внести за нього необхідні гроші, які він передав йому. Однак цього не трапляється. Подхалюзин і дочка купця не вносять ніяких грошей.

У комедії Островського описана війна кожного проти кожного. Драматург зміг розкрити усталені рамки конфлікту батьків і дітей. Автор змальовує у творі справжнє обличчя купецтва. На початку п’єси жоден герой не може викликати у читача позитивних емоцій.

Однак, за сюжетом п’єси, старше покоління викликає велику симпатію, на відміну від молодшого покоління. Большов йде на злочин заради власної дочки, він упевнений, що дочка стане підтримувати його. На жаль, життя підносить йому жорстокі уроки.

Липочка – дочка купця – представлена в п’єсі в безглуздому світлі. Можна згадати той епізод, де вона розмовляє зі свахою про емансипацію і рівноправність. Однак вона навіть не розуміє значення цих слів. Для неї освіченість – данина моді.

Драматург у комедії створює зіткнення двох поколінь, показуючи їх вульгарність. Симпатія читача все одно виявляється на стороні більш старого покоління. Саме Большов вірить в родинні зв’язки. Він вважає, що рідні ніколи не стали б зраджувати один одного.

Прозріння героя відбувається саме в той момент, коли його дочка відмовляється виплачувати його борги. Вона починає звинувачувати батька в тому, що вона, проживши 20 років, не змогла побачити світ. Тепер вона хоче пожити для себе, на гроші батька.

Таким чином, драматург показує цілий світ бездушних людей. Конфлікт батьків і дітей гостро видно протягом всієї п’єси. Діти залишають своїх батьків. А батьки, в свою чергу, живуть обманом.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: